Комуністи розгромили виставку "Народна війна". ВІДЕО, ФОТО

Під час презентації виставки "Народна війна", присвяченої історії українських визвольних змагань у 1917-32 рр., активісти КПУ в місті Приморськ (Запорізька область), демонтували виставку за допомогою ножа і викрали експозиційні плакати.

Про це повідомляє київський "Меморіал".

Виставка "Народна війна", яка розповідає про повстання українців проти радянської влади в період між світовими війнами, була розгорнута у вестибюлі другого поверху учбового корпусу Ногайського коледжу Таврійського державного агротехнологічного університету.

Експозиція зареєстрована Міністерством освіти України і отримала позитивну рецензію Національної академії наук.

Дозвіл на проведення виставки дав директор, а встановити її допомогли студенти коледжу. До візиту в Приморськ експозиція була розгорнута у Дніпродзержинську, а до того - ще у 26 вузах країни.

За словами оріганізатора виставки, засновника Музею радянської окупації Романа Круцика, в день відкриття виставки у Приморську до кабінету директора коледжу з'явилися 5-7 чоловік - представників місцевого осередку Комуністичної партії.

Фото: "Меморіал"

"Поводили себе вони агресивно як до директора, так і до викладачів та вимагали відміни презентації експозиції, - йдеться у заяві "Меморіалу". - Коли ми спробували пояснити, що вони своїми претензіями втручаються в учбовий процес, то один з комуністів в однострої радянського полковника обізвав Круцика вандалом.

Поки точилась дискусія в кабінеті директора, у вестибюлі двоє молодих комуністів обривали плакати експозиції.

"Як виявилось, це були син колишнього секретаря райкому партії на прізвище Тиховод та комуніст Морозов, - зазначив Круцик. - Після хуліганського демонтажу розгорнутої експозиції вищезазначені комуністи вкрали сім плакатів і втекли".

Після проведення круглого столу з викладачами коледжу представники "Меморіалу" зібрали залишки експозиції та в районному відділку міліції м.Приморськ подали заяву про хуліганські дії комуністів.

Презентацію виставки та екскурсії для студентів було зірвано. Однак організатори виставки прочитали лекцію для викладачів і роздали їм матеріали експозиції в електронному вигляді.

Дивіться також на цю тему:

Виставку "Народна війна" виклали в інтернет. ФОТО

"Народна війна" - експонати з виставки. ФОТО

З Музеєм радянської окупації борються... анонімками

"Ще в 1930-му проти радянської влади повстали мільйон українців"

Празник у Легедзиному. 90 років бою черкаських селян проти комуни

Комуніст Скрипник про стосунки українських селян і робітників

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.