Спецпроект

Найбільший музей світу звинуватили в шахрайстві

Двоє співробітників Метрополітен-музею подали в суд на роботодавця за те, що він вводить в оману громадськість, не надаючи істинну інформацію про вартість вхідних квитків.

Про це пише siteua.org

Так, багато відвідувачів не знають, що позначена плата за вхід - 25 доларів для дорослих - є не обов'язковою, а бажаною. Для пенсіонерів та студентів така ціна ще нижча.

За словами Теодора Грюневальда і Патрісії Ніколсон, які оформили позов, тарифну політику Метрополітен-музею дуже складно зрозуміти. На їх переконання, музей діє таким чином спеціально, щоб ввести в оману відвідувачів. Грюневальд і Ніколсон замовили дослідження, яке показало, що 85 відсотків з опитаних 360 відвідувачів музею дійсно не знали, що можуть не платити зазначену вартість за вхід.

Позивачі вимагають, щоб музей відмовився від стягнення будь-яких зборів. В Метрополітен-музеї назвали претензії дріб'язковими.

Метрополітен-музей, один з найбільших художніх музеїв світу, відкрився для публіки в 1872 році. Спочатку за договором з владою він повинен був працювати безкоштовно кілька днів на тиждень, проте в 1970 році в силу вступила угода, за якою музей може приймати вхідну плату за квиток, однак її розмір повинен визначати сам відвідувач. У 1970-му році над касами висіла табличка, де говорилося "Плати, скільки хочеш, але щось треба заплатити". Зараз в музеї написано, що вхід коштує 25 доларів, проте інформація про те, що це тільки "рекомендована ціна" надрукована маленькими шрифтом.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.