У Києві відбудеться міжнародна конференція сфрагістів

16-18 листопада в Києві відбудеться Третя міжнародна Сфрагістична конференція. Це єдиний у світі міжнародний форум учених-істориків, які вивчають науку про печатки.

В заході візьмуть участь провідні історики України, Росії, Білорусії, Литви, Польщі та Болгарії, повідомили ІП організатори заходу.

Вперше будуть виставлені та презентовані для представників ЗМІ три унікальні печатки з приватного зібрання колекціонера та мецената Олексія Шереметьєва, що стосуються переламного моменту історії Української православної церкви, нагадують про славні часи козаччини та підтверджують історичні державні відносини київських князів із Візантійською імперією.

Тема цьогорічної конференції - "Сфрагістика суспільних груп та корпорацій (інституцій) країн Центрально-Східної Європи".

Організатори: Інститут археографії та джерелознавства, Інститут історії України, Музей Шереметьєвих і Українське геральдичне товариство.

"Печатки – це історичні артефакти, які проливають світло на справжню історію України, - зазначив один з організаторів конференції Олексій Шереметьєв. - Деякі з них спростовують міф про відсутність традиції української державності, підтверджують унікальність політичного та культурного розвитку нашої країни. Ми робимо все, щоб Київ став провідним центром вивчення сфрагістики в Європі".

Відкриття конференції відбудеться 16 листопада о 12:00 в історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського (вул. Паньківська, 9).

За результатами роботи двох попередніх конференцій вийшли друком два сфрагістичних збірники – унікальні наукові видання, що об’єднали цінний дослідницький матеріал, який стане доступним для науковців і студентів вишів України.

Дивіться також: "Печатки Ярослава Мудрого і Нестора Махна. ФОТО"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.