На Закарпатті вперше за 35 років перепоховали воїнів Червоної Армії. ФОТО

В селищі Ясіня Рахівського району Закарпатської області урочисто перепоховали 16 солдатів Червоної Армії.

За останні 35 років це перше офіційне перепоховання радянських бійців на Закарпатті, повідомляють пошуковці із організації "Союз "Народна пам'ять".

На церемонії були присутні представники пошукових організацій, керівництво Рахівської райдержадміністрації, секретар Закарпатської обласної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій Володимир Дупелич, голова Ясінянської селищної ради Едуард Зелінський.

Фото: ВГО "Союз "Народна пам'ять"

"Вперше за історію Незалежності нашої держави на Закарпатті вдалося виконати законну процедуру ексгумації та перепоховання останків солдатів Червоної Армії, - зазначив голова правління ВГО "Союз "Народна Пам’ять" Ярослав Жилкін. - Завдяки співпраці з Державною міжвідомчою комісією у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій удалося ексгумувати останки солдатів і перепоховати їх на належному рівні".

Червоноармійські ладанки

Як відомо, останки червоноармійців виявили пошуковці з організації "Пошук-Захід" (Ужгород) у жовтні цього року.

"До 1975 року вважалося, що кількість загиблих тут у 1944-му - 499 бійців. Однак насправді їх було більше тисячі, - зазначив учитель історії Ясінянської школи Бийкло Меркло. - Тому робота з дослідження наших територій  - колосальна й потрібна".

Перепоховання

Наприкінці вересня 1944 року солдати 17-го окремого гвардійського стрілецького корпусу Червоної армії (Четвертий Український фронт) брали штурмом угорські опорні пункти. Місцеві жителі допомагали визволителям, як могли: проводили горами в тил ворога, опікувалися хворими.

14 жовтня село Ясені було звільнено від окупантів. У боях за нього загинуло близько тисячі солдатів та офіцерів. 

Дивіться також: "Як на Закарпатті знайшли останки солдатів Карпатської України. ФОТО"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.