Спецпроект

Музей Магдебурзького права розвалюється через реконструкцію Поштової. ФОТО

Музей історії Магдебурзького права в Києві, на Поштовій площі, тріщить через будівництво транспортної розв'язки. На східній стороні історичної будівлі з'явилися двометрові тріщини, в які можна просунути пачку сірників.

Про це пише Gazeta.ua.

Через аварійний стан постійну виставку присвячену 500-й річниці самоврядування столиці вирішили закрити, а експонати вивезти у безпечне місце.

Музей знаходиться у будівлі колишнього поштового двору і є підрозділом державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ".

Станцію побудували в 1862 році для сортування кореспонденції, яка приходила в Київ. У 70-х роках частина будівель знесли для будівництва метро та розширення Набережного шосе.

"Три роки тому тут провели капітальний ремонт, але тепер через будівництво розв'язки ремонт потрібно робити ще раз. Коли будинок пішов тріщинами, нас вирішили виселити тимчасово, експонати в архів вивезти", - розповідає науковий співробітник музею Микола Дегтярьов. 

 

Відремонтувати і повернути музей до роботи обіцяють наступного року, в травні, коли святкуватимуть День Києва. Працівники кажуть, що вірять, що повернуться сюди.

Втім, побоюються через те, що на будинк є багато претендентів, бо знаходиться він у самому історичному центрі Києва. Працівники сподіваються, що в разі небезпеки громадськість виступить на захист.

"Будинок розвалюється через розхлябаність архітекторів, які думали, що тут можна будувати безкарно. Ніхто не врахував ціну будинку і його вік. Думали, що витримає, а тут не витримав", - додав ще один співробітник музею. Своє ім'я і прізвище не називає.

Тим часом, реконструкція Поштової площі йде повним ходом. Будівельники вже встановили першу секцію нової розв'язки. Ведуться роботи по спорудженню тунеля, виїмка грунту, пристрій монолітно-залізобетонного перекриття для підземного пішохідного переходу.

Поштову площу на реконструкцію закрили в травні. Відкриття заплановане на 25 травня 2013 року.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.