БЖЕЗІНСЬКИЙ: ЗАЯВИ ПРО "СМОЛЕНСЬКИЙ ЗАМАХ" - ЦЕ ОГИДНО

На польській політичній сцені присутні особи, які, можливо, є хворими. І своїми заявами про те, що катастрофа президентського Ту-154 під Смоленськом є замахом на вбивство, вони ділять суспільство і підривають авторитет держави. І це огидно.

Про це в інтерв'ю TVN24 заявив колишній радник президента США, американський політолог та геополітичний ідеолог, професор Збіґнєв Бжезінський.

За словами політолога, російська сторона зумисне не віддає уламки літака, бо "Росії важливо, щоб та справа і далі розділяла поляків".            

"На політичній сцені присутні особи, які - свідомо чи підсвідомо, бо хворі - розділяють суспільство і підривають авторитет держави, уряду і правосуддя, - зазначив Бжезінський. - І це огидно".

Американець польського походження розкритикував "безкінечні безвідповідальні дурниці про якийсь смоленський замах".

На його думку, "огидно і мерзенно припускати, що до замаху причетний, ймовірно, польський уряд, а може, й совіти, але так і не сказати, хто ж саме відповідальний [за катастрофу 10 квітня 2010 року]".

"Це все шкодить Польщі і підриває авторитет демократії, - додав Бжезінський. - І дає Росії нагоду й далі поглиблювати недовіру в самій Польщі".

На думку політолога, ті, хто роблять заяви про убивство пасажирів президентського літака, мають нарешті "чітко сказати, кого ж вони вважають за убивць": "Але вони того не роблять, бо бачать, що нема жодних доказів. Тим не менше, вони й далі грають у цю гру. Це невідповідально і гідно зневаги".

Бжезінський сподівається, що "більш відповідальні представники опозиції поставляться інакше" до смоленської теми.

"Бо зараз робляться надзвичайно шкідливі дії, - зазначив політолог. - І вочевидь, ці дії роблять кілька людей, які страждають на якісь психологічні проблеми. З людської точки зору цих людей можна зрозуміти, але їхнім діям нема місця в політичному житті".

Як відомо, минулого тижня газета "Жеч Посполіта" написала про виявлення польськими експертами на уламках Ту-154 у Смоленську та на місці катастрофи урядового літака слідів вибухівки.

Після цього лідер опозиційної партії "Право і справедливість", брат загиблого президента Ярослав Качинський, заявив з парламентської трибуни, що "вбивство 96 людей є неймовірним злочином і всі причетні мають понести відповідальність".

Військова прокуратура, яка розслідує причини трагедії, офіційно спростувала інформацію газети, а голова польського уряду Дональд Туск звинуватив брата Качинського у тому, що той своїми заявами про Смоленську катастрофу "нищить Польщу".

ПІзніше власник "Жеч Посполіта" вибачився за поширення неперевіреної інформацї. Внаслідок скандалу звільнилися кілька редакторів газети, які пустили матеріал про вибухівку у друк.

Як відомо, у травні 2012 роки представники польської парламентської слідчої комісії заявили, що причиною авіакатастрофи літака Качинського стали два вибухи на борту. Про це нібито свідчила велика кількість уламків літака і їхнє розташування після катастрофи. 

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. Повідомлялося, що під час посадки в умовах сильного туману він зачепився за верхівки дерев і впав. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Повністю перебіг подій щодо розслідування катастрофи 2010 року читайте за темою "Трагедія під Смоленськом"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.