Спецпроект

У столиці ПАР пограбували музей на два мільйони доларів

У столиці ПАР, Преторії, серед білого дня скоєно зухвале пограбування художнього музею. Збиток склав понад два мільйони доларів.

Про це пише КМ.ru.

Згідно з інформацією місцевої влади, кілька зловмисників прийшли в столичний Art Museum під виглядом студентів-мистецтвознавців. При цьому квитки на екскурсію вони придбали за пільговою ціною, що становить 2,5 долара. У супроводі доглядача вони ознайомилися з експозицією, а потім зв'язали співробітників музею, погрожуючи їм зброєю, і винесли найцінніші полотна.

Серед них були кілька картин, які вважаються досить важливими для історії національного живопису. До них відносяться: "Портрет вождя готтентотів" Хьюго Ноде, "Антилопа та птиця" Дж. Г. Пірнеефа, "Кішка з петуніями" Меггі Лобсер.

Після інциденту музей закрили. Його адміністрація спільно з міською владою обговорюють додаткові заходи безпеки установи, які надалі могли б захистити від зазіхань його цінні експонати.

До речі, як пояснили співробітники Інтерполу, крадіжка творів мистецтва за своєю прибутковості поступається тільки торгівлі зброєю та наркотиками.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.