Спецпроект

Розвідний механізм Дворцового мосту Санкт-Петербургу передадуть до музею

Унікальний розвідний механізм Дворцового мосту збережуть в історії. Влада Петербурга має намір передати конструкцію в один з міських музеїв.

Про це повідомляє Комсомольская правда - Санкт-Петербург.

Історичний механізм демонтують з дотриманням всіх технічних вимог та історичної ідентичності. Потім його передадуть на зберігання в один з міських музеїв.

В якості виставкового майданчика розглядається Музей науки і техніки. Правда, остаточного варіанту ще немає.

Таке рішення влади обгрунтували тим, що Дворцовий міст є об'єктом культурної спадщини регіонального значення.

Реконструкція одного з головних петербурзьких мостів через Неву почалася ще 21 жовтня. Міст реконструюють через високий ступінь його аварійності. В ході робіт повинні замінити старий розвідний механізм на сучасний. Очікується, що роботи триватимуть трохи більше півтора років.

Механізм розводки Палацового мосту піднімає прольоти вагою в 700 тонн. Він складається з моторів, тисячотонні противаг і декількох великих шестерень. Деякі деталі збереглися ще з відкриття мосту - в 1916 році.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.