Спецпроект

Розвідний механізм Дворцового мосту Санкт-Петербургу передадуть до музею

Унікальний розвідний механізм Дворцового мосту збережуть в історії. Влада Петербурга має намір передати конструкцію в один з міських музеїв.

Про це повідомляє Комсомольская правда - Санкт-Петербург.

Історичний механізм демонтують з дотриманням всіх технічних вимог та історичної ідентичності. Потім його передадуть на зберігання в один з міських музеїв.

В якості виставкового майданчика розглядається Музей науки і техніки. Правда, остаточного варіанту ще немає.

Таке рішення влади обгрунтували тим, що Дворцовий міст є об'єктом культурної спадщини регіонального значення.

Реконструкція одного з головних петербурзьких мостів через Неву почалася ще 21 жовтня. Міст реконструюють через високий ступінь його аварійності. В ході робіт повинні замінити старий розвідний механізм на сучасний. Очікується, що роботи триватимуть трохи більше півтора років.

Механізм розводки Палацового мосту піднімає прольоти вагою в 700 тонн. Він складається з моторів, тисячотонні противаг і декількох великих шестерень. Деякі деталі збереглися ще з відкриття мосту - в 1916 році.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.