Спецпроект

Розвідний механізм Дворцового мосту Санкт-Петербургу передадуть до музею

Унікальний розвідний механізм Дворцового мосту збережуть в історії. Влада Петербурга має намір передати конструкцію в один з міських музеїв.

Про це повідомляє Комсомольская правда - Санкт-Петербург.

Історичний механізм демонтують з дотриманням всіх технічних вимог та історичної ідентичності. Потім його передадуть на зберігання в один з міських музеїв.

В якості виставкового майданчика розглядається Музей науки і техніки. Правда, остаточного варіанту ще немає.

Таке рішення влади обгрунтували тим, що Дворцовий міст є об'єктом культурної спадщини регіонального значення.

Реконструкція одного з головних петербурзьких мостів через Неву почалася ще 21 жовтня. Міст реконструюють через високий ступінь його аварійності. В ході робіт повинні замінити старий розвідний механізм на сучасний. Очікується, що роботи триватимуть трохи більше півтора років.

Механізм розводки Палацового мосту піднімає прольоти вагою в 700 тонн. Він складається з моторів, тисячотонні противаг і декількох великих шестерень. Деякі деталі збереглися ще з відкриття мосту - в 1916 році.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.