Спецпроект

Батискаф "Пайсіс-11" став експонатом Байкальського музею

Батискаф "Пайсіс-11", який брав участь у зануреннях до Байкальського озера, а потім вивчав океанське дно, повернувся на "батьківщину".

Про це повідомляють Вести

35 років тому тільки що привезені з Канади глибоководні апарати" Пайсіс-7 "і" Пайсіс-11 "було вирішено випробувати саме на священному озері. З їх допомогою було зроблено декілька десятків відкриттів.

За допомогою "Пайса" було підтверджено теорію плит.

Після 2 років роботи батискафи відправилися вивчати глибини океанів, але за 12 років знову повернулися.

Легендарний "Пайсіс-11" зробив більше 120 занурень на Байкалі. Одне з них стало рекордним. У 1991-му  екіпажу вдалося на апараті опуститися до позначки 1637 метрів. До цих пір вважається, що це найглибше місце в озері.

Це було тріумфальне завершення роботи. Після цієї експедиції батискафи перевезли в Калінінград, і вони більше ніколи не занурювалися. "Пайсіс-7" став музейним експонатом для Калінінградського музею світового океану, а глибоководний апарат з бортовим номером 11 повернувся на Байкал. Допомогла в цьому музеєві компанія "Газпром", оплативши доставку цінного вантажу. До свого нового будинку батискаф добирався 2 тижні, перетнув кордони двох держав.

Місця для глибоководного апарату в приміщенні музею не знайшлося, тому вирішено було залишити його на вулиці. Але щоб захистити цінний експонат, навколо нього зведуть прозорі з полікарбонату стіни і дах. Поки відвідувачі зможуть його побачити тільки зовні, але в планах музейників створити екскурсію, коли кожен бажаючий зможе відчути себе в числі екіпажу "Пайсіс-11".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.