Спецпроект

Батискаф "Пайсіс-11" став експонатом Байкальського музею

Батискаф "Пайсіс-11", який брав участь у зануреннях до Байкальського озера, а потім вивчав океанське дно, повернувся на "батьківщину".

Про це повідомляють Вести

35 років тому тільки що привезені з Канади глибоководні апарати" Пайсіс-7 "і" Пайсіс-11 "було вирішено випробувати саме на священному озері. З їх допомогою було зроблено декілька десятків відкриттів.

За допомогою "Пайса" було підтверджено теорію плит.

Після 2 років роботи батискафи відправилися вивчати глибини океанів, але за 12 років знову повернулися.

Легендарний "Пайсіс-11" зробив більше 120 занурень на Байкалі. Одне з них стало рекордним. У 1991-му  екіпажу вдалося на апараті опуститися до позначки 1637 метрів. До цих пір вважається, що це найглибше місце в озері.

Це було тріумфальне завершення роботи. Після цієї експедиції батискафи перевезли в Калінінград, і вони більше ніколи не занурювалися. "Пайсіс-7" став музейним експонатом для Калінінградського музею світового океану, а глибоководний апарат з бортовим номером 11 повернувся на Байкал. Допомогла в цьому музеєві компанія "Газпром", оплативши доставку цінного вантажу. До свого нового будинку батискаф добирався 2 тижні, перетнув кордони двох держав.

Місця для глибоководного апарату в приміщенні музею не знайшлося, тому вирішено було залишити його на вулиці. Але щоб захистити цінний експонат, навколо нього зведуть прозорі з полікарбонату стіни і дах. Поки відвідувачі зможуть його побачити тільки зовні, але в планах музейників створити екскурсію, коли кожен бажаючий зможе відчути себе в числі екіпажу "Пайсіс-11".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.