Спецпроект

В московських музеях можна виграти iPad3

1 листопада в Москві почав працювати "Музейний інспектор" - інтерактивний освітній проект, покликаний визначити найпопулярніший столичний музей з точки зору дитячої аудиторії.

Про це повідомляє сайт проекту.

 

Проект розрахований на школярів від 7 до 16 років. Бажаючі взяти участь в проеті мають спочатку на сайті роздрукувати звіт, і з ним рушати в музей з інспекцією. Там треба сфотографуватися і потім зареєструвати свій звіт на сайті "Музейного інспектора". Далі люди голосують за звіт учасника. 

Проект працюватиме до 30 квітня, а 16 травня, в Міжнародний день музеїв, будуть підведені підсумки: назвуть найпопулярніший музей, а найактивніші інспектори отримають подарунки: головний приз - поїздка в Амстердам, три призи за друге місце - планшети iPad 3, три призи за третє місце - телескопи.

За задумом організаторів діти протягом майже всього навчального року будуть оцінювати експозиції і роботу різних московських музеїв по спеціально розробленій системі оцінки.

На основі зібраних відгуків буде формуватися рейтинг найцікавіших музеїв для дітей і підлітків. Таким чином, "Музейний інспектор" допоможе не тільки освіті школярів, але і дасть можливість музеям Москви скорегувати дитячу програму або створити її, а також усунути дрібні недоліки в роботі.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.