В Мексиці відкрили для відвідування нову археологічну зону

У Мексиці відкрилася для відвідувань археологічна зона Ацомпа. Тут колись жили священики, правителі та інші найвидатніші діячі доіспанського міста, умовно званого Монте-Альбан.

 

Про це повідомляє "Автотревел".

Серед безлічі будівель в археологічній зоні розташовані три майданчики для гри в м'яч, а також три склепи віком понад 1100 років. Один з них прикрашений настінним живописом.

Також відвідувачі зможуть побачити кургани, храми, адміністративну будівлю і місце поклоніння божествам сапотеков (індіанська народність у Мексиці).

Центральна зона археологічного заповідника, що відноситься до пізнього класичного періоду, має площу близько 4 квадратних кілометрів. Стародавнє місто було заселене в період між 600-900 роками н. е.

Про існування Ацомпи було відомо з 1930-х років, однак дослідження почалися лише в 2007-му. Під робіт Ацомпа буде з'єднана з центральною площею Монте-Альбана, яку вже зараз щорічно відвідує близько 700 000 туристів.

Монте-Альбан - велике доколумбове поселення на південному сході Мексики, на території штату Оахака. Воно розташоване на низькому гірському хребті, що проходить у центральній частині долини Оахака. Однойменне місто - сучасна столиця штату - знаходиться приблизно в 9 кілометрах на схід.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.