Спецпроект

В музеї продемонструють Пабло Пікассо як літератора

У музеї Соломона Гуггенхайма відбудеться читка однієї з двох п'єс, написаних художником Пабло Пікассо "Бажання, спіймане за хвіст". Читка пройде 14 і 15 жовтня - у дні, коли в музеї буде йти виставка чорно-білих робіт іспанця.

Про це пише The New York Times.

Пікассо написав безсюжетну сюрреалістичну п'єсу за чотири дні в 1941 році в Парижі, під час хвороби. Дію п'єси переказати неможливо - вона незв'язна, при цьому сама п'єса насичена грою слів і неординарними образами і героями, яких, наприклад, звуть Товстоступ і Круглоконч.

При створенні п'єси на Пікассо вплинули умови життя під час війни - нестача їжі та погане опалення. У п'єсі в якості окремих дійових осіб зустрічаються ступні, які повторюють фразу "мої обморожені пальці". На літературну творчість Пікассо також вплинули його друзі поети Гійом Аполлінер і Макс Жакоб.

Музей Соломона Гуггенхайма - музей мистецтва в США, одне з провідних зібрань сучасного мистецтва у світі. Веде свою історію зі створення в 1937 році Фонду Гуггенхайма. Засновник музею - меценат Соломон Роберт Гуггенхайм.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.