Росіяни забувають про сталінські репресії. СОЦІОЛОГІЯ

Більшість росіян вважають, що сталінські репресії дійсно були, і треба зберігати пам'ять про їхні жертви, проте частка таких респондентів зменшується.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на Фонд "Громадська думка" (ФОМ).

Згідно з результатами опитування, проведеного 21 жовтня в 100 населених пунктах 43 суб'єктів РФ серед 1500 респондентів, дві третини російських громадян (62%) згодні з тим, що в часи Сталіна в СРСР проводилися репресії.

Цей показник у порівнянні з підсумками аналогічного опитування в 2011 році знизився на тринадцять процентних пунктів (75%). Протилежної точки зору дотримуються 16% респондентів, що в два рази більше, ніж у 2011 році (8%). Не визначився зі своєю позицією кожен п'ятий (22%) учасник опитування.

Тим часом більшість опитаних респондентів (63%) підтвердили соціологам, що репресії ніяк не позначилися на їх сім'ях, торкнулися - сім'ю кожного шостого (15%). При цьому 7% повідомили, що в числі репресованих були родичі їхніх знайомих, ще 4% знають людей з подібною долею.

Як показало опитування, оцінка росіянами сталінських репресій залишається неоднозначною. Хоча половина (48%) респондентів вважають, що діям влади того часу немає виправдання, кожен третій (30%) визнав, що йому важко визначити допустимість репресій для радянської історії.

Готові виправдати дії радянських керівників 12% опитаних, 10% не визнають факт організації репресій.

В даний час дві третини росіян (60%) вважають, що День пам'яті жертв політичних репресій слід відзначати. Однак цей показник впав в порівнянні з 2011 роком на тринадцять відсотків (73%).

Проти того, щоб щорічно згадувати загиблих у період репресій, виступають 16% респондентів. Чверть (24%) не змогли однозначно відповісти на питання про необхідність проведення пам'ятних заходів.

Говорячи про майбутнє Росії, лише кожен п'ятий (20%) респондент з упевненістю заявляє, що політичні репресії в країні більше не повторяться.

Більше чверті (28%) відзначили низьку ймовірність повернення країни до сталінських методів "", 23% в перспективі цілком допускають появу нової хвилі репресій. Не змогли сформулювати свої уявлення 19% опитаних.

З 1991 року 30 жовтня в Росії відзначається День пам'яті жертв політичних репресій, які постраждали від Великого терору 1937-1938 років.

За соцопитування КМІС, проведеним  у червні 2011 року, 36% українців вважають Сталіна великим вождем.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.