Спецпроект

В Москві воюють еротика і релігія

Співробітників музею еротичних мистецтв, розташованого на Арбаті в Москві, побили люди, які називають себе ображеними віруючими.

Про це пише profi-forex.org.

Нападники, заявивши, що сама концепція і діяльність музею ображає мусульманську релігію, застосували фізичну силу. Близько місяця тому цьому музею вже дісталося від православних охоронців моральності. 

Троє співробітників еротичного музею мистецтв "точка G" роздавали листівки з рекламою музею, коли до них наблизилися декілька чоловіків азійської зовнішності, які сказали, що роздача реклами суперечить традиціям мусульман. За якийсь час ці люди знову підійшли, але на цей раз вони вже стали бити промоутерів від музею. Хлопці робили спроби втекти від нападників, але ті їх наздоганяли і продовжували побиття, заявляючи при цьому, що діяльність музею суперечить Корану і ображає мусульман. Хлопці отримали різні травми, повідомив директор музею Олександр Донський, їх били руками і ногами. Всі сліди від побоїв були зафіксовані швидкої допомогою.

Це не перший подібний випадок, пов'язаний з музеєм "точка G". 29 серпня цього року музей атакували православні активісти, увірвавшись у приміщення з цеглою. Адміністратору музею довелося покинути своє робоче місце, через те, що "божі люди" стали погрожувати фізичною розправою. В цей же час сайт музею, відновлений за пару днів до події, був атакований хакерами.

Після того, як на музей напали православні, Олександр Донський написав листа президенту В. Путіну і патріарху Кирилу, з проханням втрутитися і розібратися з актами релігійного екстремізму. Після другого випадку було написано лист головному муфтію.

Щоб допомогти поліції розшукати захисників мусульманської моралі, були надані зйомки пригоди, записані на камери зовнішнього спостереження, які були встановлені на протилежній вулиці.

У московській поліції інформація про напад на промоутерів, що працюють від музею еротики, не надходила. А в раді муфтіїв Росії взагалі відмовилися коментувати дану подію.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.