Спецпроект

В Москві воюють еротика і релігія

Співробітників музею еротичних мистецтв, розташованого на Арбаті в Москві, побили люди, які називають себе ображеними віруючими.

Про це пише profi-forex.org.

Нападники, заявивши, що сама концепція і діяльність музею ображає мусульманську релігію, застосували фізичну силу. Близько місяця тому цьому музею вже дісталося від православних охоронців моральності. 

Троє співробітників еротичного музею мистецтв "точка G" роздавали листівки з рекламою музею, коли до них наблизилися декілька чоловіків азійської зовнішності, які сказали, що роздача реклами суперечить традиціям мусульман. За якийсь час ці люди знову підійшли, але на цей раз вони вже стали бити промоутерів від музею. Хлопці робили спроби втекти від нападників, але ті їх наздоганяли і продовжували побиття, заявляючи при цьому, що діяльність музею суперечить Корану і ображає мусульман. Хлопці отримали різні травми, повідомив директор музею Олександр Донський, їх били руками і ногами. Всі сліди від побоїв були зафіксовані швидкої допомогою.

Це не перший подібний випадок, пов'язаний з музеєм "точка G". 29 серпня цього року музей атакували православні активісти, увірвавшись у приміщення з цеглою. Адміністратору музею довелося покинути своє робоче місце, через те, що "божі люди" стали погрожувати фізичною розправою. В цей же час сайт музею, відновлений за пару днів до події, був атакований хакерами.

Після того, як на музей напали православні, Олександр Донський написав листа президенту В. Путіну і патріарху Кирилу, з проханням втрутитися і розібратися з актами релігійного екстремізму. Після другого випадку було написано лист головному муфтію.

Щоб допомогти поліції розшукати захисників мусульманської моралі, були надані зйомки пригоди, записані на камери зовнішнього спостереження, які були встановлені на протилежній вулиці.

У московській поліції інформація про напад на промоутерів, що працюють від музею еротики, не надходила. А в раді муфтіїв Росії взагалі відмовилися коментувати дану подію.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.