Спецпроект

"Ніч на Дніпрі" Куїнджі поїхала в Маріуполь. ФОТО

У Художньому музеї ім. А.І. Куїнджі в Маріуполі вперше експонуватимуться найвідоміший твір Архипа Куїнджі «Ніч на Дніпрі» (із зібрання Сімферопольського художнього музею).

Про це пише ilich.in.ua

Виставка на батьківщині художника приурочена до 170-річчя майстра пейзажного живопису. Знаменитий шедевр вже привезли до Маріуполя, і експозиція відкриється, як тільки будуть вирішені організаційні питання.

«Ніч на Дніпрі» - перша картина Куїнджі, для якої автор організував незвичну виставку. У повністю затемненій кімнаті на полотно був спрямований промінь світла, під впливом якого простий сюжет заблищав настільки яскраво, що недовірливі глядачі зазирали за картину, щоб переконатися, що вона не написана на склі. Насправді для додання глибини простору художник наклав до десяти шарів лесувань.

"Ніч на Дніпрі" А. Куїнджі

В Маріуполі картина також буде експонуватися в затемненому залі, і зараз працівники музею продумують варіант з освітленням, щоб представити шедевр глядачеві в максимально наближених умовах, які Архип Куїнджі створив під час своєї першої експозиції в 1880 році в Товаристві заохочення художників у Санкт-Петербурзі.

Насолодитися талантом художника і побачити легендарну «Ніч на Дніпрі» в Маріуполі шанувальники творчості Архипа Куїнджі зможуть до 18 листопада.

Перший варіант картини «Ніч на Дніпрі», створений в 1880 році, знаходиться в постійній експозиції Державного Російського музею. Авторські повторення, їх декілька, зберігаються в художніх музеях Сімферополя, Архангельська і в Державній Третьяковській галереї.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.