Спецпроект

Москвичам заборонили створювати музей Гаррі Поттера

У Москві не буде музею Гаррі Поттера. Принаймні, найближчим часом - компанія Warner Bros. Entertainment Inc, до якої організатори першого в Росії музею чарівного хлопчика звернулися за ліцензією, відповіла рішучою відмовою.

Про це пишуть РИА-новости

 

Ентузіасти не здаються, вони написали ще одного листа до закордонний концерн, де просять знайти якийсь вихід. Але відповіді поки немає.

Музей Гаррі Поттера його організатори, Наталя і Максим Печеник, обіцяли відкрити в Москві в кінці жовтня. Поттеромани з усієї Росії вже почали надсилати свої малюнки, рукодільні чарівні палички, глиняні фігурки, браслетики із зображенням улюблених героїв. Для музею закуповувалися книги Джоан Роулінг на всіх мовах, сувеніри, шилися костюми.

Вже підшукували затишне приміщення в самому центрі Москви, щоб створити там чарівну атмосферу Гогвортсу. Передбачалося, що там будуть збиратися поттеромани, пити вершкове пиво і обговорювати своїх "Патронус" або долю акторів, що зіграли їх улюблених героїв.

Але раптом з-за океану прийшла неприємна звістка. Компанія Warner Bros, якій належать права на використання візуального образу Гаррі Поттера і всіх його друзів і ворогів, і навіть на шрифт, яким написано назву, відповіла м'якою, але рішучою відмовою.

"Велике вам спасибі за інтерес, проявлений до ліцензії на продукцію Гаррі Поттера для вашого музею в Москві. Нам украй приємно, що у вас народилася така ідея і що ви звернулися до нас ", - ласкаво почали вони.

Але потім пояснили: "Незважаючи на те, що ця ідея унікальна й захоплююча, в даний момент вона не збігається зі стратегічними планами бренду. Зі всією повагою, ми змушені вам відмовити". Компанія Warner Brothers побажала усіляких успіхів московським поттероманам і додала: "Будь ласка, тримайте нас в курсі інших можливих ідей".

Подружжя збиралося відкрити музей на власні кошти і сподівалося, що доходів від невеликого магазинчика і кафе вистачить на оренду приміщення.

"Але ми думали, що наш музей буде користуватися популярністю, про нього будуть багато писати, в нього будуть приїжджати. Тож не хотілося ховатися", - кажуть організатори.

І, судячи з усього, їх розрахунки були вірними. Навіть на рівні ідеї музей користувався попитом. На сторінці проекту у соцмережах вже зареєструвалося 2500 осіб, про нього писали ЗМІ, його обговорювали на своїх численних форумах вітчизняні поттеромани. Кілька десятків волонтерів готові були безоплатно допомагати і брати участь.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.