Спецпроект

Музей історії ГУЛАГу створив окремий сайт пам'яті жертв 1937-38 років

Імена майже 10 тисяч осіб, розстріляних у Москві в 1937-1938 роках, опублікував московський Музей історії ГУЛАГу на спеціальному сайті, який присвячений жертвам політичних репресій.

Про це повідомляє прес-служба музею.

Список імен жертв, розміщених на сайті, надано Міжнародним історико-просвітницьким та правозахисним товариством "Меморіал".

Сайт 30october.ru створений в рамках проекту "30 жовтня". З 1991 року 30 жовтня в Росії відзначається День пам'яті жертв політичних репресій.

У цьому році на честь пам'ятної дати відбудеться низка заходів. 29 жовтня біля Соловецького каменя на Луб'янській площі пройде акція «Повернення імен» Міжнародного Меморіалу, а в сквері художник Хаїм Сокіл проведе акцію "Листи. Живий архів".

Безпосередньо 30 жовтня в храмі Святих новомучеників і сповідників Російських в Бутово буде звершено заупокійну літію по всім постраждалим на Бутовському полігоні, де проводилися масові страти жертв сталінських репресій. Також в цей день у конференц-залі уряду Москви і в Музеї історії ГУЛАГу пройдуть концерти.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.