Спецпроект

Музей "нечисті" в Калінінграді відновив свою роботу. ФОТО

В Калінінграді, на території Візит-центру "Музейний комплекс" Національного парку «Куршська коса", після нетривалої перерви, знову відкрився Музей російських забобонів.

Про це пише Руград.

Захоплюючись різьбленням по дереву, корінний калінінградець Михайло Семенов, в 2002 році відкрив у дерев'яній хаті музей Російських забобонів. Це місце стало дуже відвідуваним і досить відомим в Росії. За три з гаком роки він створив колекцію персонажів більш ніж з шістдесяти різьблених дерев'яних фігурок, які викликають безсумнівний інтерес у відвідувачів.

Присвячений музей російського фольклору: духам слов'ян, персонажам казок і різним народним повір'ями. Тут можна зустріти Бабу-Ягу, Мару, Лісовика, лісових, домашніх, польових, водяних, дорожніх, нічних і інших духів, які в давнину могли й допомогти або нашкодити людині. Всі вони вирізані з дерева, зроблені людиною, але виглядають як живі.

Біля кожної фігурки в музеї Російських забобонів є табличка з описом, хто це такий.

Баба-Яга

 

Музей Російських забобонів розташований на території Візит-центру «Музейний комплекс», відкритий з 11.00 до 17.00, вихідні дні - понеділок, вівторок.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.