Спецпроект

На вихідних в Євпаторії стріляли з історичної зброї - відкривали музей. ФОТО

У Євпаторії відбулося відкриття музею історії Кримської війни. Музей розташувався в курортній частині міста у відремонтованому приміщенні по вулиці Революції, 61.

Про це повідомляє агентство Е-Крым.

Церемонію відкриття ознаменувала історична реконструкція епізодів битв Кримської війни. Учасниками дії стали солдати російської та британської армії - представники військово-історичного клубу «Альма». Під час реконструкції супротивники стріляли з гармат і старовинних рушниць.

Реконструкція подій Кримської війни 

 

Площа музею складає 220 квадратних метрів. Експонати часів Кримської війни представлені у двох виставкових залах. В експозиції знаходяться шість гармат з чавуну і бронзи часів Кримської війни, прапори всіх країн-учасниць військових дій, а також зброя, ядра, якорі, предмети побуту, фрагменти солдатських мундирів. Усього в музеї представлено понад 300 експонатів. Надалі ця колекція буде поповнюватися.

Музей оснащений новітнім мультимедійним обладнанням. Тут працює аудіовізуальний супровід експозиції. На екранах відтворюються сторінки старовинних книг, епізоди військових битв. Це допоможе відвідувачам уявити реальну історичну картину того часу.

Крім того, один із залів прикрашають дві постаті солдатів російської армії. Також представлені портрети воєначальників, російських царів, картини військових битв, види Євпаторії.

Біля входу в музей встановлено дві старовинні трофейні гармати. Раніше вони знаходилися поряд з пам'ятником, присвяченим героям Кримської війни.

Новий екскурсійний об'єкт є відділенням міського краєзнавчого музею. Екскурсії тут проводитимуть кваліфіковані фахівці-історики. Музей створений за рахунок коштів місцевого бюджету і став 15-м за рахунком в Євпаторії.

Кримська (Східна) війна 1853-1856 років - війна Росії з коаліцією Великої Британії, Франції, Османської імперії та Сардинії за панування в басейні Чорного моря, на Кавказі та на Балканах. У ході бойових дій союзникам вдалося сконцентрувати угруповання армії і флоту на Чорному морі і здійснити успішну висадку в Криму десантного корпусу, нанести російської армії низку поразок і після річної облоги захопити Севастополь.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.