Спецпроект

Російські федеральні музеї працюватимуть допізна

З 1 січня 2013 року всі федеральні музеї Росії в один з будніх днів тижня працюватимуть до 21.00. Відповідний наказ російського міністра культури вже підписаний.

Про це пишуть Известия

Москва вже вибрала день для подібних заходів - четвер. Міські музеї Москви вже працюють у такому режимі з 1 січня 2012 року. Але найбільші музеї російської столиці - Третьяковка, музей ім. А.С. Пушкіна, Політехнічний, Історичний та інші - знаходяться у федеральному підпорядкуванні.

Регіони виберуть будні дні для пізньої роботи музеїв самостійно. З 3 жовтня Ермітаж у Санкт-Петербурзі по середах працює до 21.00.

Низка федеральних музеїв в Москві вже перейшли на продовжену роботу, але більшість з них зміну свого розкладу не афішують. По четвергах вже працюють допізна Історичний музей, Музей Сходу, Всеросійський музей декоративно-прикладного та народного мистецтва, а також Музей образотворчих мистецтв імені А.С. Пушкіна.

Додаткового фінансування у зв'язку з продовженням годин роботи установи культури не отримають. 

Міністерство запропонувало музеям продумати програму вечірніх тематичних заходів, які зможуть залучити відвідувачів в "продовжені дні".

З усіх федеральних музеїв в Москві на продовжений режим не перейдуть тільки Музеї Московського Кремля. По четвергах вхід в Кремль взагалі традиційно закритий, а в інші будні дні він продовжить працювати для відвідувачів до 18.00.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.