Музей Сновидінь відкрився для відвідувачів

Відтепер кожен бажаючий киянин зможе заглянути в свої сни і переступити через грань між реальністю і видіннями.

 

Про це пише afisha.bigmir.net

C 21 жовтня по 30 листопада в Музеї Сновидінь проходить осіння виставка-вистава NightmareArt: мистецтво кошмарів або інша сторона жаху. Тривожний сон став предметом Арт-дослідження.

Гості музею можуть відправитись в простір снів, кудись углиб між свідомістю та несвідомим. Відвідувачам виставки буде запропоновано озброїтися відповідним інструментом дослідника і зробити відкриття свого кошмару - знайти власне творіння, створене з гри віддзеркалень і асоціацій, представлених у музейній інсталяції.

Кожен зможе стати учасником експозиції NightmareArt і, в буквальному сенсі, зможе зробити крок у темряву, подивитися в обличчя страху, стати творцем свого внутрішнього я.

Відвідати виставку можна кожну суботу та неділю з 14:00 до 17:00.

Екскурсія розрахована для груп чисельністю 5-7 чоловік і триває близько 30-40 хв.

 

Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.