В Могилянці - конференція про ранньомодерну Україну

У Могилянці почала свою роботу міжнародна наукова конференція на пошану Наталі Яковенко "Ранньомодерна Україна: культура вибору versus вибір культури".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Конференція приурочена до 70-річчя професора Могилянки, доктора історичних наук Наталі Яковенко, розпочалася з презентації нової праці одного з найчитаніших українських істориків "Дзеркала ідентичності. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI – початку XVIII ст.".

Усі засідання конференції будуть проводитися в історичних приміщеннях Трапезної та Поварні Братського монастиря за адресою: м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2 (Навчальна лабораторія історичних студій (Музей НаУКМА), корп. 10).

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ

19 жовтня

9.30 – 11.30. – Секція 1. Культура вибору / вибір культури

Джованна Броджі Беркоф Вибір мови і вибір класичних літературних та/чи християнських мотивів у текстах 17 ст.

Ігор Скочиляс Релігійна культура Slavia Unita XVII-XVIII століть: між "руською старовиною" і "латинськими новинами"

Сергій Плохій Ігри з імперією: старосвітські поміщики та походження Історії Русів

Тереса Хинчевська-Геннель Феномен порозуміння, розуміння та нерозуміння в І Речі Посполитій. Польща–Україна: історичне дослідження

Головує Наталя Яковенко, дискутант Олексій Толочко

12.00 – 14.00 – Секція 3. Сусідство - переплетення доль - взаємозаперечення

Ігор Тесленко Чужоземці у свиті князя Василя-Костянтина Острозького

Наталя Білоус Олика ранньомодерного часу як мультикультурне місто

Катерина Диса Історії дітовбивець у волинських судах XVIII ст.

Анджей Ґіль Humań 1768, czyli wojna Rusi z Rusią. Rozważania o ukraińskiej tożsamości

Головує Петро Кулаковський, дискутант Наталя Старченко

15.00 – 16.30 – Секція 2. Європейський вимір "за кадром" і "в кадрі"

Наталія Пилип’юк Іконографія Катерини Олександрійської в порівняльному контексті: До питання европейськости української культури ранньомодерної доби

Людмила Посохова Інтелектуальні співтовариства у правосалвних колегіумах України (XVIII ст.)

Володимир Маслійчук Французька та німецька книжка у Харкові 60-80-х рр. XVIII cт. (З бібліотеки харківських "додаткових класів")

Головує Джованна Броджі Беркофф, дискутант Сергій Плохій

17.00 – 19.30 – Секція 4. Запозичення - адаптація - привласнення

Маргарита Корзо Эпизод из истории адаптации памятников Киевской Митрополии в Москве: компиляция "О таинствах" Евфимия Чудовского

Валерій Зема Никодимове Євангеліє у книжковій традиції давньої Київської митрополії

Тетяна Григор’єва Легендарне листування з турецьким султаном в контексті антитурецьких памфлетів XVII ст.

Володимир Александрович Пошуки київського пізньосередньовічного малярства

вл. Ігор (Ісіченко) Біблійні архетипи в художньому світі барокової проповіді

Головує Мирон Капраль, дискутант Лариса Довга

20 жовтня

9.30 – 11.00. Секція 5. "Старовина" vs "модернізація"

Юрій Зазуляк Усна культура і довіра до писемного документу у галицькому суспільстві XV ст.

Петро Кулаковський "Старосвітськість" і "новосвітськість" у розумінні князя Василя-Костянтина Острозького

Микон Капраль Модернізація чи трансформація? Соціальне життя українського міста на прикладі громади львівських шевців XVII–XVIII ст.

Головує Наталія Пилип’юк, дискутант Костянтин Єрусалимський

11.30 – 14.00 – Секція 6. Персональні та групові життєві стратегії

Володимир Собчук Міграційні процеси і формування родової номенклатури привілейованої верхівки Волині

Віталій Михайловський Позиція подолян на сеймах у 60-ті рр. XVI ст. Штрих до політичної культури з околиць країни

Костянтин Єрусалимський Последний день Владимира Заболоцкого: Опыт историко-культурного анализа событий в Вильне 23-24 апреля 1580 г.

Наталя Старченко "Злочин кримінальний" "кривда проста": уявлення про злочин в ранньомодерному соціумі Волині кінця XVI – початку XVII ст.

Олексій Вінниченко Шляхетська неволя: життєві стратегії річпосполитського шляхтича XVII-XVIII ст.

Головує Генрик Літвін, дискутант Юрій Зазуляк

15.00 – 17.00 – Секція 7. Річ Посполита після Речі Посполитої

Лілія Бережна Дари Мазепи. Українські гетьмани в системі дипломатичних дарунків другої половини XVII ст.

Максим Яременко Стара зброя у нових битвах: звернення до образу Андрія Первозванного наприкінці XVII – у XVIII ст.

Олексій Сокирко "Держась воєнного обряду": військові реформи в Гетьманщині часів Кирила Розумовського, 1750-1764 рр.

Юрій Волошин Шляхетська ідентичність в козацькому суспільстві Гетьманщини другої половини XVIII ст.

Головує Олексій Толочко, дискутант Анджей Ґіль.

17.30 – 19.30 – Секція 8. Уточнюючи історію

Олексій Толочко Приписки до Радзивілівського літопису

Тетяна Вілкул Початкова частина Віленського хронографа - акценти уваги віленського книжника 16 ст.

Ярослав Затилюк Українське ранньомодерне історіописання: тексти, взірці, традиція

Тетяна Люта Власність і статус Київської Академії, або нетрадиційна її історія

Головує Людмила Посохова, дискутант Наталя Яковенко

21 жовтня

10.00 – 12.30. Секція 9. Територія віри

Ярослава Стратій Інокентій Ґізель про проблему інтенціонального поєднання (кон’юнкціо) об’єкта пізнання з чуттєвою здатністю.

Лариса Довга "Спокій" як суспільна цінність (на прикладі текстів Лазаря Барановича)

Тетяна Опаріна "Украинский полемический сборник из собрания отдела редких книг ГПИБ России: состав и содержание разделов

Віра Фрис Між "вірою гречеською" та руською ідентичністю

Альфонс Брюнінг Дискуссия о "выборном начале" приходского духовенства в середине XIX века – Россия и Украина

Головує Ігор Скочиляс, дискутант Маргарита Корзо.

13.00 – 14.30 – Круглий стіл Поліморфізм, аморфність, самість – характеристики української ранньомодерної культури

Головують Наталя Яковенко, Джованна Броджі Беркофф, Лариса Довга

14.30 – 15.00 – підведення підсумків, завершення конференції

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.