Спецпроект

Курінь Леніна "тулиться" всього на 2,2 га - комуністи обурені. ФОТО

Депутати Законодавчого Зібрання Петербурга поскаржилися губернатору міста, Георгію Полтавченко, на Росілісгосп. Організація скоротила територію музею «Курінь Леніна» за рахунок декількох гектарів лісів. Фракція КПРФ офіційно звернулась до губерантора з проханням втрутитися.

Про це пише gazeta.spb.ru

Заява депутатів ґрунтується на тому, що музей є об'єктом культурної спадщини федерального значення, що виключає самовільну зміну меж та зменшення території, зокрема, Рослісгоспом. 

Раніше земельну ділянку навколо куріня площею 8,3 га було вилучено із складу лісів, тож Рослісгосп, наполягають комуністи, не мав права розпоряджатися цими землями. Наразі ж, після скорочення, музею залишилось тільки 2,2 га. 

У зв'язку з цим депутати питають Полтавченко, чи не вважає він за доцільне особисто розібратися в ситуації і дати вказівку сформувати земельну ділянку, що належить музею, в історичних кордонах.

Пам'ятник «Курінь», архітектор А. І. Гегелло відкритий 15 липня 1928 року 

"Курінь Леніна" - музейний комплекс у Розливі, присвячений подіям літа 1917 року, коли В. І. Ленін був змушений ховатися від переслідувань Тимчасового уряду. 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.