Спецпроект

Міронова чудово управляє Художнім музеєм - замдиректора

До приходу нинішньої в.о. Тетяни Міронової Національний художній музей три роки підряд не виконував основних планових показників.

Про це "Історичній Правді" повідомив заступник генерального директора НХМУ з питань розвиту Ігор Ліховий, коментуючи матеріал головного зберігача фондів музею Юлії Литвинець "Що відбувається в Національному Художньому музеї?".

"Амбіції пані Литвинець посісти крісло гендиректора музею не отримали підтримки комісії Мінкультури з виборів нового керівника НХМУ, - сказав Ліховий. - Адже уже давно стан музею такий, що, дійсно потребує невідкладної підтримки та суттєвої державної допомоги і фахового керівництва - на всіх рівнях".

На думку замдиректора, однією з причин звільнення попереднього гендиректора Анатолія Мельника стали "дійсно ганебні факти з діяльності музею - зникнення картин Миколи Глущенка вартістю понад мільйон грн, пошкодження минулої зими колекції унікальних старовинних ікон і те, що музей три останні роки не виконував основних планових показників та пас, по кількості відвідувачів, задніх - навіть у порівнянні із провінційними музеями".

"Цікаво було б почути останні новини слідства про зниклі картини та вжиті головним зберігачем [Юлією Литвинець - ІП] заходи по збереженню 40 тисяч мистецьких творів, унікальних архівів і бібліотеки від загроз зимових холодів, що торік показали повну неспроможність традиційної політики очікування та переведення стрілок "на дядька", - заявив службовець.

За словами Ліхового, в цій ситуації "варто було б радіти приходу до музею нових людей - з позитивним досвідом роботи і прагненням змінити стан справ на краще, а не організовувати їх безпредметне шельмування та руйнування колективу, який з останніх сил утримує музей у робочому стані".

"За результатами дев`яти місяців роботи музей уже практично виконав річний план із надходжень від основної діяльності, - зазначив замдиректора. - А провідні численні престижні заходи і багатосотметрові черги до музею свідчать більш промовисто про роботу нового менеджменту, ніж подібні опуси".

Як відомо, колектив НХМУ (61 підписів) звернувся з відкритою доповідною до міністра культури Михайла Кулиняка, в якій ідеться про конфлікт між топ-менеджментом музею і науковими співробітниками.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.