Спецпроект

Міронова чудово управляє Художнім музеєм - замдиректора

До приходу нинішньої в.о. Тетяни Міронової Національний художній музей три роки підряд не виконував основних планових показників.

Про це "Історичній Правді" повідомив заступник генерального директора НХМУ з питань розвиту Ігор Ліховий, коментуючи матеріал головного зберігача фондів музею Юлії Литвинець "Що відбувається в Національному Художньому музеї?".

"Амбіції пані Литвинець посісти крісло гендиректора музею не отримали підтримки комісії Мінкультури з виборів нового керівника НХМУ, - сказав Ліховий. - Адже уже давно стан музею такий, що, дійсно потребує невідкладної підтримки та суттєвої державної допомоги і фахового керівництва - на всіх рівнях".

На думку замдиректора, однією з причин звільнення попереднього гендиректора Анатолія Мельника стали "дійсно ганебні факти з діяльності музею - зникнення картин Миколи Глущенка вартістю понад мільйон грн, пошкодження минулої зими колекції унікальних старовинних ікон і те, що музей три останні роки не виконував основних планових показників та пас, по кількості відвідувачів, задніх - навіть у порівнянні із провінційними музеями".

"Цікаво було б почути останні новини слідства про зниклі картини та вжиті головним зберігачем [Юлією Литвинець - ІП] заходи по збереженню 40 тисяч мистецьких творів, унікальних архівів і бібліотеки від загроз зимових холодів, що торік показали повну неспроможність традиційної політики очікування та переведення стрілок "на дядька", - заявив службовець.

За словами Ліхового, в цій ситуації "варто було б радіти приходу до музею нових людей - з позитивним досвідом роботи і прагненням змінити стан справ на краще, а не організовувати їх безпредметне шельмування та руйнування колективу, який з останніх сил утримує музей у робочому стані".

"За результатами дев`яти місяців роботи музей уже практично виконав річний план із надходжень від основної діяльності, - зазначив замдиректора. - А провідні численні престижні заходи і багатосотметрові черги до музею свідчать більш промовисто про роботу нового менеджменту, ніж подібні опуси".

Як відомо, колектив НХМУ (61 підписів) звернувся з відкритою доповідною до міністра культури Михайла Кулиняка, в якій ідеться про конфлікт між топ-менеджментом музею і науковими співробітниками.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.