"Регіонали" хочуть пам'ятник Столипіну в Києві. ФОТО

Група народних депутатів подала запит у міністерства і відомства з пропозицією розглянути можливість відновлення в Києві пам'ятника прем'єр-міністру Російської імперії Петру Столипіну. За "роль у державному розвитку".

Автори запиту - депутати ВР з фракції Партії регіонів Едуард Прутнік, Валерій Бондик, Олексій Плотніков, Валерій Коновалюк, Віктор Бондаренко і Олег Царьов (останній відомий боротьбою з львівським рестораном "Криївка).

Нардепи пояснюють свою ініціативу суспільним інтересом, а також "поверненням до витоків історичного розвитку Києва і України, відновленням історичної пам'яті шляхом відтворення пам'ятників, які існували раніше, і враховуючи безсумнівну роль Петра Столипіна в державному розвитку".

За словами Прутніка, його міжнародний фонд "Единый мир" виступив з ініціативою організації всеукраїнського відкритого конкурсу скульпторів зі створення проекту відновлення пам'ятника Столипіну в Києві.

 Так виглядав пам'ятник Столипіну на Хрещатику. Напис ліворуч: "Петру Аркадьевичу Столыпину - русскie люди". Напис над фігурою вітязя: "Вамъ нужны великiя потрясенiя, - намъ нужна великая Россiя".

Також фонд звернувся до Державної архівної служби України з пропозицією про проведення виставки і друку збірника-буклету архівних документів, матеріалів, фотографій, присвячених пам'яті Столипіна, а також його перебуванню в Києві.

Депутати пропонують обговорити проект відтворення пам'ятника Столипіну на спеціальній сторінці у "Фейсбуку".

Пам'ятник Столипіну в Києві знаходився на Хрещатику навпроти міської думи (нинішній Майдан Незалежності). Його встановили в 1913 році, а після Лютневої революції 1917-го революційна маніфестація киян знесла пам'ятник під час іпровізованого "народного трибуналу".

Як відомо, в січні цього року комісія Київради з питань культури і туризму не підтримала пропозицію міністерства культури РФ прийняти в дар пам'ятник Столипіну.

16 березня 1917 року. В рамках підготовки до Свята свободи пам'ятник було знесено як символ імперської політики царату

У вересні 2011 року прем'єр-міністр Микола Азаров назвав Столипіна "видатним реформатором". Тоді ж група громадян на чолі з російським режисером Нікітою Міхалковим встановила на будинку, де помер Столипін (вулиця Гончара, 33) пам'ятну дошку.

Встановити пам'ятник Столипіну також планує харківський мер Геннадій Кернес. 

Петро Столипін (1862-1911) - міністр внутрішніх справ і прем′єр-міністр Російської імперії (1906-1911). Проводив жорстку політику на укріплення самодержавства. Розпустив Думу, увів військово-польові суди, обмежував політичні свободи, проголошені царським маніфестом від 17 жовтня 1905 року.

Розпочав аграрну реформу, яка мала виховати в Росії міцного селянина-господарника, але не встиг довести її до кінця. Будучи російським націоналістом, вів боротьбу з національними автономіями. За кілька місяців до смерті заявив, що поки він живий, пам'ятника Шевченку в Києві не буде.

Убитий у Київському оперному театрі терористом-есером. Похований у Печерській Лаврі.

Історична Правда

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.