Спецпроект

Крейсер "Аврора" залишився музеєм без матросів

Крейсер "Аврора", з пострілу якого почалася Жовтнева революція 1917 року в Російській республіці, покинули матроси. На борту корабля залишилися тільки цивільні службовці.

Про це повідомляє Інтерфакс.

Військовий екіпаж мав бути розформований ще 1 серпня, проте тоді цього не сталося.

В кінці червня Законодавчі збори Петербурга звернулося до Верховного головнокомандуючого РФ Володимира Путіна з проханням повернути на крейсер "Аврора" бойовий екіпаж, скорочений у 2010 році.

Ветерани ВМФ Росії попросили зберегти у складі Військово-морського флоту РФ легендарний крейсер хоча б в якості допоміжного судна. У листі на адресу губернатора Петербурга Георгія Полтавченко зазначалося, що такий статус - "цілком реальний економічно і юридично обгрунтований проект зі збереження крейсера".

В кінці липня головнокомандуючий ВМФ віце-адмірал Віктор Чирков заявив, що крейсер "Аврора" буде як і раніше перебувати у складі музею ВМФ. "Аврора" знаходиться в складі Центрального музею ВМФ, і жодних інших рішень по ній прийматися не буде", - сказав Чирков.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.