Спецпроект

У Національному музеї Шевченка - виставка про УПА та ОУН

До 70-ліття Української повстанської армії у Києві відкриють виставку про Бандеру, Шухевича, Коновальця та Кука під назвою "Сила волі. Провідники визвольного руху".

Про це повідомляє кореспондент ІП.

На відкритті, зокрема, будуть присутні ветерани УПА Орест Васкул та Степан Семенюк, а також син останнього Головного командира УПА Юрій Кук.

Захід відбудеться у вівторок, 16 жовтня, о 12:00 в Національному музеї Тараса Шевченка (Київ, бул. Тараса Шевченка, 12).

Документальна виставка розповість про чотирьох людей, які стали символами руху українців за свободу.

Про минуле боротьби та особистого життя командирів УПА Романа Шухевича і Василя Кука, засновника ОУН Євгена Коновальця та лідера визвольного руху Степана Бандери покажуть у фотографіях, архівних документах та спогадах їхніх сучасників. Чимало світлин та документів буде представлено вперше.

Авторами експозиції є історики Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Володимир В’ятрович, Руслан Забілий, Ігор Дерев’яний та Андрій Шевців, дизайн виконала Ольга Сало.

"Перед глядачем постає шлях кожного з чотирьох провідників: Євгена Коновальця, Степана Бандери, Романа Шухевича та Василя Кука, - зазначив історик, голова вченої ради ЦДВР Володимир В’ятрович. - Від народження до загибелі. Про вибір і жертву кожного. Про час, у який вони жили. Про дилеми, які вони вирішували. Про бої і протистояння, в яких вони перемогли. Чи програли. Втім, їхній фізичний програш обернувся перемогою духу".

У відкритті візьмуть участь історики Володимир В’ятрович та Іван Патриляк; син останнього Головного командира УПА Юрій Кук; ветеран УПА, один із керівників Норильського повстання, яке стало поштовхом до краху ГУЛАГу, Степан Семенюк; заступник голови братства ОУН-УПА Орест Васкул та генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус.

Виставку можна буде оглянути до 4 листопада (щодня з 10:00 до 18:00, крім понеділків).

Щоб дізнатися більше про УПА, дивіться дайджест найкращих публікацій ІП

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.