Спецпроект

В Красноярському краї будують притулок для колекції рубанків

У місті Єнісейськ Красноярського краю буде створено музей рубанків, аналогів якому в Росії немає. Регіональні власті вважають, що створення такого майданчика підвищить приплив туристів у край.

Про це пише Утро.ru.

Музей створюється на основі колекції рубанків жителя Енісейська, пенсіонера Віталія Іслентьєва, яка була відзначена Золотою Зіркою Книги рекордів Росії.

Наразі в колекції - 1075 рубанків. Найбільш цінними надбаннями останнього часу Іслентьєв вважає рубанки, вивезені з населених пунктів, що потрапили під затоплення Богучанської ГЕС. Також колекція збагатилася найбільшим на сьогоднішній день експонатом, створеним на початку XX століття - бондарним рубанком кустарного виробництва під назвою "Шмига", довжина якого 1 м 35 см.

Створення музею ведеться "усім миром". Наразі закінчено заливку фундаменту нової будівлі, вже є пиломатеріали для будівництва.

Для оформлення заявки в Книгу рекордів Гінесса був проведений збір коштів. Заявка успішно пройшла першу стадію розгляду. Зараз Віталій Іслентьєв готує пакет документів, необхідних для подальшої оцінки колекції.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.