УПА боролася за права людини - кардинал УГКЦ

Колишній предстоятель Української греко-католицької церкви Любомир Гузар назвав Українську повстанську армію позитивним прикладом боротьби за права людини супроти злочинної влади.

Про це він заявив у інтерв'ю газеті "День".

"Наприкінці 1920-х років у східних областях України, не на Галичині, бо Галичина була під Польщею, відбулося чотири тисячі сільських повстань проти насильницької колективізації, - сказав Гузар. - Люди боронили своє життя, свою екзистенцію. Чи мали право? Так, мали право".

"Є ще позитивний приклад — наша УПА, - зазначив кардинал УГКЦ. - Її саме ім’я говорить за себе - "Українська повстанська армія". Вона повстала проти окупантів: проти німців, а головне — проти НКВД. УПА повстала, щоб боронити права людини".

За словами владики Гузара, коли "якась влада, якийсь уряд починають дуже драстично відбирати в людей їхні права, люди мають право боронитися".

Читайте також:

"Кто такие бандеровцы и за что они борются"

Як УГКЦ боролася з націоналістами за вплив на молодь у 1930-х

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.