УПА боролася за права людини - кардинал УГКЦ

Колишній предстоятель Української греко-католицької церкви Любомир Гузар назвав Українську повстанську армію позитивним прикладом боротьби за права людини супроти злочинної влади.

Про це він заявив у інтерв'ю газеті "День".

"Наприкінці 1920-х років у східних областях України, не на Галичині, бо Галичина була під Польщею, відбулося чотири тисячі сільських повстань проти насильницької колективізації, - сказав Гузар. - Люди боронили своє життя, свою екзистенцію. Чи мали право? Так, мали право".

"Є ще позитивний приклад — наша УПА, - зазначив кардинал УГКЦ. - Її саме ім’я говорить за себе - "Українська повстанська армія". Вона повстала проти окупантів: проти німців, а головне — проти НКВД. УПА повстала, щоб боронити права людини".

За словами владики Гузара, коли "якась влада, якийсь уряд починають дуже драстично відбирати в людей їхні права, люди мають право боронитися".

Читайте також:

"Кто такие бандеровцы и за что они борются"

Як УГКЦ боролася з націоналістами за вплив на молодь у 1930-х

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.