Спецпроект

Ведмідь змусив закрити музей

Музей "Ангарське село" в Братську Іркутської області закрили для відвідування туристів і городян. Вже двічі туди навідувався дикий ведмідь.

Про це пишуть Вести.

В історико-етнографічному музеї є і власні ведмеді - Міша та Маша, але до них вже двічі приходив дикий. Поїв з мисок кожного з клишоногих мешканців музею, зламав декілька огорож і повернувся у ліс.

За словами сторожів, які його бачили, ведмідь не великий - пестун. На вигляд йому років зо два. Судячи з апетиту, - звір був голодний. У пошуках добавки він намагався забратися в клітку.

Архітектурно-етнографічний музей "Ангарське село" засновано в 1979 році. Знаходиться в 12 км від центру Братська в зеленій зоні міста та складається з 2-х секторів: евенкійського і російського. В Евенкійському секторі в сосновому бору реконструйовані житлові, господарські та культові споруди евенків - одного з корінних народів Іркутської області.

Музей популярний у городян і гостей міста не тільки унікальними пам'ятками, але і незайманою природою сибірської тайги. 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.