Спецпроект

Ведмідь змусив закрити музей

Музей "Ангарське село" в Братську Іркутської області закрили для відвідування туристів і городян. Вже двічі туди навідувався дикий ведмідь.

Про це пишуть Вести.

В історико-етнографічному музеї є і власні ведмеді - Міша та Маша, але до них вже двічі приходив дикий. Поїв з мисок кожного з клишоногих мешканців музею, зламав декілька огорож і повернувся у ліс.

За словами сторожів, які його бачили, ведмідь не великий - пестун. На вигляд йому років зо два. Судячи з апетиту, - звір був голодний. У пошуках добавки він намагався забратися в клітку.

Архітектурно-етнографічний музей "Ангарське село" засновано в 1979 році. Знаходиться в 12 км від центру Братська в зеленій зоні міста та складається з 2-х секторів: евенкійського і російського. В Евенкійському секторі в сосновому бору реконструйовані житлові, господарські та культові споруди евенків - одного з корінних народів Іркутської області.

Музей популярний у городян і гостей міста не тільки унікальними пам'ятками, але і незайманою природою сибірської тайги. 

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.