У Польщі сьогодні моляться за примирення з Росією

Сьогодні у всіх католицьких храмах Польщі священики читають віруючим текст спільного послання Російської православної і польської католицької церков до народів обох країн.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

У посланні, підписаному 17 серпня в Варшаві патріархом РПЦ Кирилом і главою польcкой католицької церкви архієпископом Юзефом Михаликом, міститься заклик до примирення між польським і російським народами.

"Ми тут, щоб показати наше прагнення до того, щоб майбутнє було кращим, безпечнішим", - сказав після підписання історичного документа архієпископ Михалик.

Послання двох церков ксьондзи читають під час всіх шести недільних богослужінь.

"Ми звертаємося до наших віруючих, щоб вони молилися за прощення образ, несправедливості і всілякого зла, заподіяного один одному", - йдеться в посланні Російської православної і польської католицької церков до народів обох країн.

Як відомо, серпневий візит патріарха Кирила - перший в історії офіційний візит глави РПЦ до Польщі, переважна більшість населення якої сповідує католицизм.

В історії обох країн вистачає непорозуміння - від захоплення польсько-литовсько-руським військом Москви на початку XVII-го сторіччя до катастрофи літака президента Польщі Леха Качинського у квітні 2010 року під Смоленськом.

У листопаді 2011-го патріарх Кирил казав, що день визволення від Варшави - свято такого ж масштабу, як день перемоги над Гітлером.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.