Спецпроект

В Кременчуцькому краєзнавчому музеї впала стеля. ФОТО

Після дощів у кременчуцькому краєзнавчому музеї впала нова гіпсокартонна стеля Вода подекуди протекла і на другий поверх.

Про це повідомляє Телеграф

Музей поки без даху: його вимушены були розібрати і переробити - через те, що будівельники відійшли від проекту.

Кременчуцький краєзнавчий музей
У кременчуцькому краєзнавчому музеї впала стеля
Ремонтні роботи ведуться зовні

Представник підрядника стверджує, що проблеми в тому немає - все буде перероблено. Кошти на таку переробку надасть компанія-підрядник. 

Він також додав додав, що внутрішні роботи в музеї заплановані на наступний рік, а зараз ведуться тільки зовнішні роботи. І пообіцяв, що дах накриють руберойдом вже сьогодні, і текти не буде.

Алла Гайшинська, директор музею, на сьогодні не може назвати навіть приблизно терміни відкриття хоча б одного залу. Вона підкреслює, що все залежить від будівельників.

 

Кременчуцький краєзнавчий музей — музей у Кременчуці, який було відкрито 26 вересня 1975 року. У музеї представлено природниче та історичне краєзнавство. Палеонтологічна колекція музею є найбільшою в Полтавській області.

Фонди музею налічують понад 60 тисяч експонатів, є наукова бібліотека. Бібліотечний фонд становить 7500 одиниць.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.