Спецпроект

КУЛИНЯК РОЗПОВІВ, ЯК ПОКРАЩУВАТИМЕ МУЗЕЇ

Відповідно до закону "Про державні цільові програми" урядом підготовлено проект Концепції державної цільової програми розвитку музейної справи на період до 2018 року.

Про це повідомив міністр культури Михайло Кулиняк в "Урядовому кур'єрі".

За словами чиновника, з вересня цього року розпочинається грунтовне дослідження стану музейної системи.

"Всі музеї до районного рівня отримають відповідну анкету, - обіцяє міністр. - Дослідження триватиме два місяці, зібрану інформацію буде покладено в основу докладного проекту Державної програми, в якому вже потрібно зазначати конкретні заходи і цифри".

Кулиняк назвав кілька "головних пріоритетів", на які буде спрямовано Державну цільову програму в наступні п’ять років:

— захист майнових комплексів музейних установ, розв’язання проблем з належним оформленням майнових прав на земельні ділянки та приміщення;

— поліпшення умов зберігання музейних зібрань - стану приміщень, забезпечення систем охорони, стану фондосховищ, встановлення відповідного обладнання для підтримки температурно-вологісного режиму тощо;

— розвиток реставраційної галузі. Зокрема передбачається забезпечити новим приміщенням Національний науково-дослідний реставраційний центр і створити "систему підготовки реставраторів" в Україні;

— підготовка кадрів для музеїв (щоб не відбулося різкої зміни поколінь, внаслідок чого може бути втрачено накопичені знання і досвід);

— упровадження електронного обліку музейних пам’яток (встановлення державних стандартів обліку, комплектування музеїв технічними засобами та програмним забезпеченням);

— активізація обміну виставками між музеями різних регіонів;

— підвищення статусу музейної професії (у тому числі і за рахунок покращення державного фінансування та підвищення заробітної плати музейних фахівців)

та інші заходи.

Міністр не повідомив, скільки буде коштувати реалізація такої державної програми.

Також Кулиняк повідомив, що на 13 грудня цього року заплановане проведення Національного музейного форуму України.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.