Спецпроект

КУЛИНЯК РОЗПОВІВ, ЯК ПОКРАЩУВАТИМЕ МУЗЕЇ

Відповідно до закону "Про державні цільові програми" урядом підготовлено проект Концепції державної цільової програми розвитку музейної справи на період до 2018 року.

Про це повідомив міністр культури Михайло Кулиняк в "Урядовому кур'єрі".

За словами чиновника, з вересня цього року розпочинається грунтовне дослідження стану музейної системи.

"Всі музеї до районного рівня отримають відповідну анкету, - обіцяє міністр. - Дослідження триватиме два місяці, зібрану інформацію буде покладено в основу докладного проекту Державної програми, в якому вже потрібно зазначати конкретні заходи і цифри".

Кулиняк назвав кілька "головних пріоритетів", на які буде спрямовано Державну цільову програму в наступні п’ять років:

— захист майнових комплексів музейних установ, розв’язання проблем з належним оформленням майнових прав на земельні ділянки та приміщення;

— поліпшення умов зберігання музейних зібрань - стану приміщень, забезпечення систем охорони, стану фондосховищ, встановлення відповідного обладнання для підтримки температурно-вологісного режиму тощо;

— розвиток реставраційної галузі. Зокрема передбачається забезпечити новим приміщенням Національний науково-дослідний реставраційний центр і створити "систему підготовки реставраторів" в Україні;

— підготовка кадрів для музеїв (щоб не відбулося різкої зміни поколінь, внаслідок чого може бути втрачено накопичені знання і досвід);

— упровадження електронного обліку музейних пам’яток (встановлення державних стандартів обліку, комплектування музеїв технічними засобами та програмним забезпеченням);

— активізація обміну виставками між музеями різних регіонів;

— підвищення статусу музейної професії (у тому числі і за рахунок покращення державного фінансування та підвищення заробітної плати музейних фахівців)

та інші заходи.

Міністр не повідомив, скільки буде коштувати реалізація такої державної програми.

Також Кулиняк повідомив, що на 13 грудня цього року заплановане проведення Національного музейного форуму України.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.