Спецпроект

Реконструкція "Українського дому" коштуватиме майже 300 мільйонів

Кабінет Міністрів затвердив проект реконструкції будівлі "Національного центру ділового та культурного співробітництва" Український дім " на вулиці Хрещатик, 2 в Києві вартістю 290 148 000 гривень.

Про це йдеться в розпорядженні Кабміну № 626 від 27 серпня, повідомляє "Газета.ua".

Згідно з документом, проект розробленo державним підприємством "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" і рекомендовано до затвердження держпідприємством "Укрдержбудекспертиза" Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Фото: delo.ua

Реконструкція передбачає будівництво трьох пускових комплексів: вартістю 52 мільйони 700 тисяч 806 гривень, 192 мільйони 989 тисяч 978 гривень і 44 мільйони 456 тисяч 753 гривень.

Планується також побудувати підземний паркінг на 76 місць.

Передбачається, що реконструкція "Українського дому" триватиме 18 місяців.

Як відомо, на четвертому і п'ятому поверхах "Українського дому" лежать законсервовані фонди Музею історії Києва - близько 130 тисяч одиниць зберігання.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.