Спецпроект

У Німеччині відкрили будинок-музей Папи Римського

У німецькому містечку Пентлінг відбулося урочисте відкриття "Будинку кардинала Йозефа Ратцінгера". Музей сворили в будівлі, де з 1969 року до 1977 року жив Папа, будучи професором теології в Регенсбурзькому університеті.

Про це пише Католік.ru

Свої двері для відвідувачів музей відкриє з жовтня. У ньому можна буде побачити приміщення, в яких жив майбутній Понтифік, а також його особисті речі. У цьому будинку Бенедикт XVI мріяв провести свої роки після виходу на пенсію, але цим планам не судилося здійснитися у зв'язку з його обранням на престол Намісника св. Петра. В результаті Понтифік передав будинок у володіння "Фонду Бенедикта XVI" - організації, яка підтримує публікацію теологічних праць Святішого Отця.

Серед збережених в будинку експонатів - речі не тільки Папи, але також його сестри Марії, яка померла в 1991 році. Це принтер, пристрої для шиття, а також кулінарна книга, в якій вказані ті чи інші страви. З її допомогою можна дізнатися про смаки Папи.

У салоні відвідувачі зможуть побачити музичні партитури брата Понтифіка о. прелата Георга Ратцінгера, який багато займався музикою і навіть керував хором, а також стареньке видання Нового Завіту з підкресленнями, зробленими його руками. Серед речей Папи його дитячі листівки, книги, фотографії. Реставратори змогли відновити також інтер'єр будинку, яким він був у 70-ті роки.

Бенедикт XVI (Йозеф Алоїс Ратцінгер) народився  16 квітня 1927 року в місті Марктл-на-Інні, Баварія, Німеччина — 265-й Папа Римський, голова Католицької церкви та суверен держави Ватикан. Один із найближчих співпрацівників Іоана Павла II, до обрання папою очолював Колегію кардиналів і Конгрегацію з питань віровчення. Автор близько 60 книг.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.