Спецпроект

В Чикаго торгують мізками Ейнштейна

У Національному музеї медицини та охорони здоров'я в Чикаго розробили додаток для iPad, що дозволяє ознайомитися з фотографіями мозку Альберта Ейнштейна. За колекцію знімків користувачам доведеться викласти 9,99 долара.

Про це повідомляє Associated Press.

За допомогою нового додатку користувачі зможуть подивитися 350 фотографій головного мозку вченого, знятих патологоанатомом Томасом Харві в 1955 році.

Після розтину Харві витягнув з тіла Ейнштейна мозок, щоб зберегти його для майбутніх поколінь. Харі розділив мозок на 250 частин. Протягом багатьох років патологоанатом видавав частини мозку Ейнштейна дослідникам, після чого в 1998 передав решту шматочків доктору Елліоту Краусс з Медичного університету Прінстонського університету. Тому створити цілісну модель мозку розробникам програми не вдалося: додаток не відтворює анатомічну модель.

Учені, що дослідили мозок геніального фізика, знайшли в ньому чимало незвичайного: наприклад, з'ясувалося, що тім'яні частки були набагато ширші, ніж у звичайної людини.

Тепер творцям програми для iPad і iPhone докоряють в тому, що, можливо, Ейнштейн не хотів би, щоб фотографії його останків продавалися всім бажаючим. Член ради директорів музею Джим Палья не згодна з цим: "Ми знаємо, що він не хотів, щоб з його останків зробили цирк, однак ми знаємо й те, що він розумів, який внесок в науку може принести дослідження його мозку".

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.