Спецпроект

В Одеській опері готуються відкрити музей. ФОТО

В Одеському театрі опери та балету готують прем'єру музею. 2 жовтня тут вперше відкриються двері музейної експозиції історії театру.

Про це пише Таймер.

Всього понад 300 експонатів. Їх збирали в краєзнавчому та літературному музеях, в обласному архіві та бібліотеці імені Горького, в самому театрі і майстернях театрального училища, а також у колекціонерів і зірок Одеської опери.

Найстаріший експонат витягли в кінці 90-х років з-під "французького фойє". Під час реставрації театру виявили ящик, в якому знаходився хліб, пляшка з вином і табличка - про те, що це заставна Оперного театру.

Всього ж, за словами творців, з XIX століття до нас дійшло експонатів 20, причому, в основному це фотографії, відтворені з газет того часу.

Експонат майбутнього музею

Особливе місце в експозиції займають особисті талісмани зірок, які виступали на одеській сцені. Наприклад, дерев'яний медальйон Навроцького, автограф легендарного оперного соліста Леоніда Собінова, диригентські палички легендарних керівників театрального оркестру різних часів та багато іншого. Афіші, буклети, фотографії, вирізки.

Саме унікальних чорно-білих фотографій найбільше в експозиції: про роки постановок в окупації, про виїзні виступи бригад на фронті, про сучасних кумирів класичної опери та балету.

Костюми зірок театру

Організатори обіцяють доповнювати експозицію тематичними добірками.

Одеський національний академічний театр опери та балету — один із найдавніших оперних театрів України.

Відкриття першої споруди театру відбулося в 1810 році. Сучасна будівля зведена в 1887 році архітекторами Ф. Фельнером і Г. Гельмером у стилі віденського бароко. Повну реставрацію будівлі театру завершили 2007 року.

У театрі диригували композитори П.І.Чайковський, М.А.Римський-Корсаков, С.В.Рахманінов, співали великі Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Антоніна Нєжданова, Леонід Собінов, танцювали Ганна Павлова й Айседора Дункан.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.