Спецпроект

В Одеській опері готуються відкрити музей. ФОТО

В Одеському театрі опери та балету готують прем'єру музею. 2 жовтня тут вперше відкриються двері музейної експозиції історії театру.

Про це пише Таймер.

Всього понад 300 експонатів. Їх збирали в краєзнавчому та літературному музеях, в обласному архіві та бібліотеці імені Горького, в самому театрі і майстернях театрального училища, а також у колекціонерів і зірок Одеської опери.

Найстаріший експонат витягли в кінці 90-х років з-під "французького фойє". Під час реставрації театру виявили ящик, в якому знаходився хліб, пляшка з вином і табличка - про те, що це заставна Оперного театру.

Всього ж, за словами творців, з XIX століття до нас дійшло експонатів 20, причому, в основному це фотографії, відтворені з газет того часу.

Експонат майбутнього музею

Особливе місце в експозиції займають особисті талісмани зірок, які виступали на одеській сцені. Наприклад, дерев'яний медальйон Навроцького, автограф легендарного оперного соліста Леоніда Собінова, диригентські палички легендарних керівників театрального оркестру різних часів та багато іншого. Афіші, буклети, фотографії, вирізки.

Саме унікальних чорно-білих фотографій найбільше в експозиції: про роки постановок в окупації, про виїзні виступи бригад на фронті, про сучасних кумирів класичної опери та балету.

Костюми зірок театру

Організатори обіцяють доповнювати експозицію тематичними добірками.

Одеський національний академічний театр опери та балету — один із найдавніших оперних театрів України.

Відкриття першої споруди театру відбулося в 1810 році. Сучасна будівля зведена в 1887 році архітекторами Ф. Фельнером і Г. Гельмером у стилі віденського бароко. Повну реставрацію будівлі театру завершили 2007 року.

У театрі диригували композитори П.І.Чайковський, М.А.Римський-Корсаков, С.В.Рахманінов, співали великі Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Антоніна Нєжданова, Леонід Собінов, танцювали Ганна Павлова й Айседора Дункан.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.