У Львові покажуть фільм про капелана УПА "Кадила". ВІДЕО

У львівському музеї "Тюрма на Лонцького" покажуть документальний фільм про життя і служіння греко-католицького священика Василя Шевчука, який протягом 1945–1947 років був капеланом Перемиського куреня УПА під псевдом "Кадило".

Про це ІП повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.

Прем'єра з нагоди 70-річчя УПА відбудеться у Львові, в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” (вул. Бандери, 1, вхід з вул. Брюллова) в п'ятницю, 28 вересня о 16:30.

Наприкінці 1945 р. 42-річний священик УГКЦ отець Василь Шевчук вступив до лав УПА. Спершу – як військовий капелан сотні Михайла Дуди – "Громенка", а згодом – цілого Перемиського куреня УПА.

Такий крок був зумовлений воєнними обставинами, погрозами і нападами польських націоналістичних організацій та кримінальних банд.

Отець Василь "Кадило" Шевчук

Іншою причиною було цілеспрямоване винищення на Закерзонні (території сучасної південно-східної Польщі, компактно заселені українцями, котрі після Другої світової війни увійшли до складу соціалістичної ПНР) представників української інтелігенції, зокрема й духовенства.

“Залишив я повірену мені парохію в П'яткові Руській, – згадував отець Шевчук. – Причиною були часті напади і убивства священників в цих околицях. Життя моє було дуже поважно загрожене і певні дані підтверджували, що мене уб'ють”.  

Професор Гданського університету (Польща) Ігор Галагіда розповідає: “В 1943–1946 роках на території Закерзоння загинуло від польських рук біля 50 православних та греко-католицьких священників”. А професор Університету Мак-Мастер у Гамільтоні (Канада) Петро Потічний додає, що “атаки терористиного порядку були націлені на сільську інтелігенцію на священників, учителів”.

Фото з архіву ЦДВР

В таких умовах отець Василь Шевчук мусів шукати способу рятувати своє життя та життя вірян, і цей спосіб був дуже неординарний – вступ до УПА.

“Перебуваючи в сотнях УПА Михайла Дуди – "Громенка", Володимира Щигельського – "Бурлаки", Ярослава Коцьолка – "Крилача" та Григорія Янківського – "Ластівки", отець "Кадило" служив польові літургії, сповідав вояків, надавав їм духовну підтримку, хоронив полеглих в бою, - зазначив історик музею “Тюрма на Лонцького” Ігор Дерев'яний. Під захистом УПА священик також опікувався вірними, які, через воєнні обставини, залишилися без душпастирів”.

У червні 1947 року, під час рейду на Захід із сотнею "Громенка", знесиленого і хворого отця-капелана заарештувала чехословацька влада. Його засуджено на кару смерті.

Документальний фільм "Отець Кадило" – спільного виробництва благодійного фонду "Українська кіноініціатива" та рекламно-продюсерського центру "Стар-ТВ".

Продюсер стрічки Тарас Пастернак та автор сценарію і дослідження Тарас Бабенчук повідомили, що у фільмі використані раніше недоступна кримінальна справа о. Василя Шевчука, а також матеріали архіву Центру досліджень визвольного руху.

Зйомки відбувалися на території України, Польщі, Словаччини і Канади. У зйомках взяли участь актори Першого українського театру для дітей та юнацтва, військові реконструктори з Товариства пошуку жертв війни "Пам’ять".

Фільм демонструватимуть в рамках міжнародної наукової конференції "Українська повстанська армія в контексті національно-визвольної боротьби народів Центрально-Східної Європи".

Як відомо, підпільникам УПА допомогав і Амфілохій Почаївський, канонізований УПЦ МП.

Читайте також дайджест найкращих публікацій ІП про УПА

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.