Спецпроект

В Брюгге в новому музеї можна поринути в середньовіччя

У Бельгійському Брюгге готується до відкриття новий інтерактивний музей Historium, створений із застосуванням найсучасніших технологій.

Про це пише Обоз

Відвідувачі зможуть опинитися всередині унікальної реконструкції Брюгге XV століття і перенестися в епоху "Золотого століття" Фландрії.

Сім залів, п'ять органів почуттів і два головні герої - це основа концепції музею. Унікальні технології, що впливають на всі органи чуття, допоможуть поринути в атмосферу справжнього Середньовіччя, перенестися в ательє художника або опинитися на засніженій площі посеред міста.

У подорожі глядачів будуть супроводжувати автентичні звуки і запахи тієї епохи, майже як в кіно рухомі зображення і інші спецефекти. Спеціально для цього музею були написані стилізована під середньовічну музика, сценарій любовної історії, підібрані актори.

Музей розташований в центрі міста, на головній площі Grote Markt. Відвідувачам запропонують екскурсії різними мовами.

У будівлі музею будуть розташовуватися магазин, кафе, тераса з панорамним видом, туристичний офіс, тут же буде місце зустрічі гідів, говориться в прес-релізі управління з туризму Фландрії та Брюсселя.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.