Спецпроект

Харківський університет Каразіна покаже кішку в намисті

В Харківському національному університеті імені Каразіна запланували відкрити два музеї. Музей науки та археологічний музей.

Про це пише Городской дозор

 

За словами ректора університету, Віля Бакірова, в Північному корпусі хочуть створити музей Науки. Це буде цілий комплекс, в якому будуть не тільки статичні предмети. Тут відвідувачі зможуть спостерігати різні хімічні і фізичні процеси, наукові експерименти тощо.

Музей археології Слобожанщини хочуть створити в головному корпусі.

За двісті років історії університету було зібрано безліч експонатів. З них є можливість створити повноцінний музей. Серед цікавих експонатів ректор згадав про скелет кішки, на якій висіло намисто, коли її розкопали.

Харківський національний музей імені Каразіна заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітника В. Н. Каразіна. Другий за віком (після Львівського університету) університет сучасної України. У складі університету сьогодні 20 факультетів, низка наукових та науково-дослідних установ, 127 кафедр, навчається понад 15 000 студентів, аспірантів і докторантів.

Нещодавно університет підписав угоду з "Wikimedia", після чого студенти й аспіранти університету мають писати статті до україномовної Вікіпедії замість рефератів.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.