Спецпроект

Донецьк планує стати музейною меккою

Влада Донецька озвучила плани щодо зміни іміджу міста і перетворення його на туристичну мекку. Для цього планують відкрити низку музеїв. "Фішкою" міста вважають його промисловість, цим і хочуть вражати туристів.

Про це пише Комсомольская правда в Украине.

Мер Донецька провів зустріч з фахівцями турбізнесу. Залучили і експертів з числа консульських працівників закордонних диппредставництв. Розроблений проект під кодовою назвою "Донецьк 365", тепер можна вважати головною стратегією у будівництві нового іміджу міста.

За результатами зустрічі донецький мер заявив, що береться відразу за кілька масштабних ідей. В першу чергу Олександр Лук'янченко має намір побудувати етномузей. За задумом градоначальника, новий музей буде розташований на березі Кальміусу і витриманий в стилістиці "Слова о полку Ігоревім". Наступне завдання - зробити в одній із закритих шахт Донецька підземний музей вугілля. Гості міста так часто цікавляться можливістю спуститися під землю і полоскотати собі нерви, що потреба такого музею назріла вже давно.

Ще один музей можна назвати справою честі для Донецька - необхідно викупити залишки будинку Джона Юза (в районі лікарні № 6), відновити його і створити там повноцінну експозицію на честь англійського засновника міста.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.