Спецпроект

Про те, як музей з музеєм посварились. ФОТО

Єдиний на пострадянському просторі Музей дельтапланеризму у Феодосії відстояв своє приміщення і надалі зможе приймати відвідувачів за звичним адресою.

Про це пише Kafanews.

 

Історія протистояння двох музеїв почалась з того, що представники громадської організації "Музей дельтапланеризму" заявили, що колишній директор установи Олександр Олещук, який також є засновником Музею грошей, що знаходиться під одним дахом з галереєю дельтапланерного спорту, довів його приміщення до аварійного стану. Наявні там експонати керівництво вивезло в іншу будівлю, поклавши тим самим початок нової експозиції, а за рахунок старого приміщення планувалося розширити Музей грошей.

Члени громадської організації були не згодні з переїздом і відстояли право Музею знаходитися в тій будівлі, де й колись. Врешті-решт стало відомо, що керівництво Музею грошей не тільки доклало зусиль до передислокації дельтапланерної експозиції, оголосило приміщення аварійним, але і юридично ліквідувало громадську організацію "Музей дельтапланеризму". Її колишнім членам довелося створювати організацію заново.

Відмова від переїзду вони мотивували тим, що нове приміщення знаходиться далеко від центру і не може служити для створення повноцінної виставки. На їх погляд, якщо Музей залишиться в будівлі по вулиці Куйбишева, в центральній частині Феодосії, там будуть збережені умови для теоретичних занять з дітьми.

Будівля музею - "яблуко розбрату"


У найближчому майбутньому планується провести повторне відкриття повернутого в рідні стіни музею.

 

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.