Спецпроект

Наступником Лісничої в Лаврі буде директор Хотинської фортеці

В Києво-Печерському заповіднику з'явиться новий керівник - доктор історичних наук, директор Державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця" Любомир Михайлина.

Про це повідомив міністр культури України Михайло Кулиняк.

"Я сьогодні представив кандидатуру нового генерального директора Києво-Печерського заповідника, - сказав міністр. - Про цю кандидатуру я поговорив і з фахівцями, й з музейними працівниками. Вона була нормально сприйнята й на наглядовій раді заповідника, більшість якого його знають. Це Любомир Павлович Михайлина - нинішній директор Державного заповідника "Хотинська фортеця".

За його словами, кандидатуру Михайлини добре сприйняла як музейна, так і церковна спільнота.

"Я побачив, що є сприйняття. Ми поговорили з представниками монастиря. Я не побачив ніяких заперечень від заступників, від наглядової ради. Він досвідчений управлінець, музейний працівник. Тому я дуже сподіваюся, що найближчим часом ми забудемо, як страшний сон, все ці перипетії, які відбувалися останнім часом в Києво-Печерській лаврі ", - додав міністр.

Дивіться також: "Мечем і сапкою: битва націй у Хотинській фортеці. ФОТО"

У той же час, за словами Кулиняка, наказу про призначення ще немає - в п'ятницю кандидатура тільки обговорювалася й узгоджувалась. "Мені було важливо, як сприйме наглядова рада, бо з наглядовою радою майбутньому керівникові працювати. На сьогоднішній день я бачу і його підтримку, й позиції міністерства - для мене це дуже важливо", - підсумував він.

Як відомо, 9 серпня Мінкульт звільнив гендиректора заповідника Вікторію Лісничу.

Цьому передував конфлікт керівництва заповідника та колективу, під час якого директор Ліснича підписала накази про звільнення 4 своїх заступників і близько 20 співробітників заповідника.

Ліснича була призначена гендиректором заповідника у січні цього року.

Теми

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.