Спецпроект

Закарпатські рятувальники подарували собі на свято музей

У день свого професійного свята – Дня рятівника в Територіальному управлінні МНС у Закарпатській області було відкрито музей-виставку пожежно-рятувальної справи Закарпаття.

Про це повідомляє Голос Карпат.

Ідея створення музею виникла у квітні під час відзначення чергової річниці Чорнобильської трагедії. Тоді ветерани звернулися до начальника ТУ МНС у Закарпатській області Антона Зелінського з проханням посприяти у цій справі.

З ветеранів та працівників Територіального управління було створено ініціативну групу. Для перейняття досвіду навіть організували поїздку до колег зі Львова, де музей функціонує ще з 1986 року.

Серед експонатів виставкового залу – історичні матеріали, які охоплюють період від Підкарпатської Русі до наших днів. Окремо виокремлено експозицію міжнародного співробітництва, адже унікальність Закарпаття полягає в тому, що воно межує одразу з чотирма державами: Угорщиною, Румунією, Словаччиною і Польщею, з рятувальними підрозділами яких у закарпатських рятувальників склалися дружні стосунки.

Музей-виставка має багато цікавих матеріалів, які розповідають не лише про бойові будні пожежників-рятувальників, а й зібрано чимало історичних документів про спортивне життя закарпатських вогнеборців.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.