Спецпроект

Один із петербурзьких музеїв змінить прописку

Центральний військово-морський музей з Василівського острова в Санкт-Петербурзі переїде на площу Праці в Крюківські казарми.

Про це повідомляє Страна.ru.

Будівлю, в яку перевезуть експонати, вже майже підготували до прийому відвідувачів. Залишилося лише змонтувати систему безпеки і розташувати експозиційне обладнання.

Спочатку музей знаходився в Адміралтействі, а в 30-ті роки минулого століття влаштувався в будівлі Біржі. Однак зміна місця проживання негативно позначається на колекції. Так, під час минулого переїзду було пошкоджено два експонати.

Історія Центрального військово-морського музею почалася ще в перших роках XVIII століття і пов'язана з ім'ям Петра I. Під час його правління музей являв собою сховище кораблів, в яке кожен майстер суднобудування зобов'язаний був здавати міні-копії своїх робіт. Зараз колекція нараховує кілька сотень тисяч експонатів, серед яких є унікальні вироби. 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.