Спецпроект

Хто не встиг побачити Лондонський олімпійський парк, зачекайте два роки

Олімпійський парк в Лондоні відсьогодні закритий майже на два роки для реконструкції. Таким чином, широка публіка, за винятком відвідувачів змагань Олімпійських і Паралімпійських ігор, так і не побачить парк в його початковому вигляді.

Про це повідомляє Обозреватель

Під час Олімпіади доступ до парку був можливий тільки по квитках, дістати які було проблематично, особливо для громадян країн, що не входять до Євросоюзу. 

У парку пройшло близько половини змагань Олімпійських та Паралімпійських ігор. Рішення лондонської влади закрити парк одразу по закінченню змагань вже викликало критику у британців. Публіка, яка не потрапила на Олімпіаду вважає, що парк варто було б відкрити для загального доступу хоча б на кілька тижнів після Ігор.

У підсумку, коли парк в Стратфорді відкриють заново в 2014 році, в ньому вже не буде частини олімпійських арен, які перенесуть в інші місця або демонтують. Незрозуміло поки що, хто буде господарем основного стадіону, де пройшли церемонії відкриття і закриття Ігор, а також змагання з легкої атлетики. Однак знищувати його не планується - передбачається, що через п'ять років там пройде легкоатлетичний чемпіонат світу.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".