Спецпроект

У Керченському заповіднику - скандал зі звільненням директора

У Керчі зі скандалом звільнили керівника музею в Аджимушкай, який обіймав посаду заступника директора Керченського історико-культурного заповідника з наукової роботи.

Про це повідомляє ТРК "Бриз".

У заповіднику Володимир Симонов працював з 1988, а в музеї Аджимушкая з 1989 року. Офіційно його звільнили за статтею за одноразове грубе порушення посадових обов'язків.

Колишній директор музею розповів, що офіційною причиною звільнення за такою статтею послужило використання при роботах в музеї дитячої праці.

Володимир Симонов упевнений, що це надумана причина. Він заявляє, що має намір домагатися справедливості в суді і довести, що звинувачення на його адресу були необгрунтованими. Справжньою причиною звільнення називає особисту неприязнь директора заповідника Тетяни Умрихіної до нього і співробітників відділу військової історії.

Екс-директор музею стверджує, що робота підлітка в експедиції не була порушенням. Він каже, що батьки дали на це письмовий дозвіл.

Сама Тетяна Умрихіна прокоментувала звільнення так:

"Питання стосується малолітньої дитини, яка була використана на роботах у військово-польовій експедиції. Але це експедиція керченського заповідника і тому я персонально, як керівник, несу відповідальність за все те, що відбувається в експедиції. За людей, за безпеку, за ті знахідки, які знайдені. Хоча, безумовно, за це персональну відповідальність несе і начальник експедиції Симонов. 

Дитині тільки в липні виповнилося 14 років, а Закон України говорить про те, що дитяча праця може бути використана тільки з 15 років за особливими умовами. Повністю виключається праця важка, під землею і небезпечна праця. А робота в експедиції передбачає пошук: розчищення завалів у каменоломнях, роботу з предметами, які можуть бути вибухонебезпечними".

Керченський історико-культурний заповідник - це майже 65 га охоронних територій. Екскурсійними об'єктами на сьогодні є: історико-археологічний музей; картинна галерея; музей історії оборони Аджимушкайських каменеломень; музей історії Ельтинегського десанта; царський курган ІV ст. до н.е.; Мелек-Чесменський курган; фортеця Керч.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.