Спецпроект

США ЗНАЛИ ПРО КАТИНЬ, АЛЕ МОВЧАЛИ

Національний архів США сьогодні опублікував розсекречені документи, які стосуються Катинської трагедії. За цими даними, Білий дім знав, що злочин було скоєно радянським НКВД.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

У документах, обсягом понад тисячу сторінок, йдеться про висновки одного з комітетів Конгресу США, котрий у 1951 році досліджував справу масового розстрілу польських офіцерів у Катинському лісі.

Документи оприлюднено за поданням двох конгресменів, які звернулися з листом до президента США Барака Обами від імені центру "Катинська рада".

Як повідомила агенція Associated Press, двоє американських полонених, яким нацисти у травні 1943 року показали масові захоронення в Катині, передали США зашифровану інформацію про цей злочин.

Один із цих полонених, підполковник Джон Ван-Влієт-молодший, відправив два повідомлення у службу розвідки США - в 1944 і 1950 рр. Одне з цих повідомлень таємничим чином зникло, повідомляє агенція.

За даними Національного архіву, у підсумковому звіті комітет дійшов висновку, що за масові вбивства відповідальний Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВД) СРСР.

З документів випливає, що адміністрації тодішнього президента Рузвельта було відомо про роль СРСР у справі вбивства 22 тисяч громадян Польщі.

Комітет 1952 року також порадив американському урядові звернутися з позовом проти Радянського Союзу до міжнародного трибуналу, однак цю рекомендацію так і не було виконано.

Питання, чи тодішній американський уряд приховав провину Радянського Союзу, щоб не розлютити радянського керманича Йосипа Сталіна, у документах "прояснюється менш однозначно", йдеться в заяві Національного архіву.

Після Другої світової війни деякі американські чиновники ініціювали створення спеціального слідчого комітету Конгресу для вивчення справи масових розстрілів польських офіцерів у Катині у 1940 році.

Як відомо, восени 1939 року радянські війська за наказом Сталіна вивезли в СРСР офіцерів та представників інтелігенції, які були громадянами міжвоєнної Польщі - загалом понад 20 тисяч чоловік.

Переважну більшість із них співробітники НКВД розстріляли у Катинських лісах під Смоленськом та інших регіонах СРСР, в тому числі й на території України.

В радянські часи вважалося, що розстріли польських громадян здійснили нацисти. У листопаді 2010 року Держдума РФ визнала, що катинський злочин був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників.

У січні 2011 року Верховний Суд РФ визнав законним засекречення документів Катинської справи.

У грудні 2011 року ФСБ відмовилася реабілітувати жертв Катинської трагедії, про що просили родичі загиблих.

У квітні 2012 року Європейський суд з прав людини визнав катинські розстріли військовим злочином.

Детальніше про масові убивства 1940 року читайте за темою "Катинь"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.