Спецпроект

США ЗНАЛИ ПРО КАТИНЬ, АЛЕ МОВЧАЛИ

Національний архів США сьогодні опублікував розсекречені документи, які стосуються Катинської трагедії. За цими даними, Білий дім знав, що злочин було скоєно радянським НКВД.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

У документах, обсягом понад тисячу сторінок, йдеться про висновки одного з комітетів Конгресу США, котрий у 1951 році досліджував справу масового розстрілу польських офіцерів у Катинському лісі.

Документи оприлюднено за поданням двох конгресменів, які звернулися з листом до президента США Барака Обами від імені центру "Катинська рада".

Як повідомила агенція Associated Press, двоє американських полонених, яким нацисти у травні 1943 року показали масові захоронення в Катині, передали США зашифровану інформацію про цей злочин.

Один із цих полонених, підполковник Джон Ван-Влієт-молодший, відправив два повідомлення у службу розвідки США - в 1944 і 1950 рр. Одне з цих повідомлень таємничим чином зникло, повідомляє агенція.

За даними Національного архіву, у підсумковому звіті комітет дійшов висновку, що за масові вбивства відповідальний Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВД) СРСР.

З документів випливає, що адміністрації тодішнього президента Рузвельта було відомо про роль СРСР у справі вбивства 22 тисяч громадян Польщі.

Комітет 1952 року також порадив американському урядові звернутися з позовом проти Радянського Союзу до міжнародного трибуналу, однак цю рекомендацію так і не було виконано.

Питання, чи тодішній американський уряд приховав провину Радянського Союзу, щоб не розлютити радянського керманича Йосипа Сталіна, у документах "прояснюється менш однозначно", йдеться в заяві Національного архіву.

Після Другої світової війни деякі американські чиновники ініціювали створення спеціального слідчого комітету Конгресу для вивчення справи масових розстрілів польських офіцерів у Катині у 1940 році.

Як відомо, восени 1939 року радянські війська за наказом Сталіна вивезли в СРСР офіцерів та представників інтелігенції, які були громадянами міжвоєнної Польщі - загалом понад 20 тисяч чоловік.

Переважну більшість із них співробітники НКВД розстріляли у Катинських лісах під Смоленськом та інших регіонах СРСР, в тому числі й на території України.

В радянські часи вважалося, що розстріли польських громадян здійснили нацисти. У листопаді 2010 року Держдума РФ визнала, що катинський злочин був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників.

У січні 2011 року Верховний Суд РФ визнав законним засекречення документів Катинської справи.

У грудні 2011 року ФСБ відмовилася реабілітувати жертв Катинської трагедії, про що просили родичі загиблих.

У квітні 2012 року Європейський суд з прав людини визнав катинські розстріли військовим злочином.

Детальніше про масові убивства 1940 року читайте за темою "Катинь"

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.