АНОНС: Забужко і В'ятрович говоритимуть про історію та літературу

В колишній в'язниці НКВД і Гестапо – “Тюрмі на Лонцького”, яка є місцем, де розгортаються події роману Оксани Забужко “Музей покинутих секретів” та книг Володимира В'ятровича “Історія з грифом “Секретно”, письменниця та історик розмовлятимуть про таємниці минулого, творчості та архівів.

Розмова на перехресті історії та літератури "Музей відкритих секретів" із Оксаною Забужко та Володимиром В’ятровичем відбудеться 14 вересня о 19.00 год. у Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького" (Львів), 2-й поверх, вул. С. Бандери, 1 (вхід із вул. К. Брюллова).

  • Які секрети треба було відкрити, щоб з'явився “Музей покинутих секретів”? Наскільки популярною є в світі історична проза?
  • Що більше впливає на формування уявлення про минуле: історичне дослідження чи художня література? Які сюжети української історії найбільше надаються до втілення в літературі?
  • Чи потрібно переписувати історію і чи можна зафіксувати минуле? Чи ідеї, які формували минуле століття, можуть змінювати теперішню реальність, чи їх варто сприймати лише як музейний експонат?
  • Наскільки добрий історик має стати письменником і наскільки добра письменниця має бути істориком? Якщо конструювати альтернативну історію – коли і який українцям слід було зробити інший крок, щоб ХХ століття було інакшим?

На ці та інші питання впродовж години спробують дати відповіді сучасний класик української літератури Оксана Забужко та історик Володимир В'ятрович, який розпочав розсекречування архівів КГБ.

 

Розмову модеруватиме журналістка ТВі Юлія Банкова.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.