АНОНС: Забужко і В'ятрович говоритимуть про історію та літературу

В колишній в'язниці НКВД і Гестапо – “Тюрмі на Лонцького”, яка є місцем, де розгортаються події роману Оксани Забужко “Музей покинутих секретів” та книг Володимира В'ятровича “Історія з грифом “Секретно”, письменниця та історик розмовлятимуть про таємниці минулого, творчості та архівів.

Розмова на перехресті історії та літератури "Музей відкритих секретів" із Оксаною Забужко та Володимиром В’ятровичем відбудеться 14 вересня о 19.00 год. у Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького" (Львів), 2-й поверх, вул. С. Бандери, 1 (вхід із вул. К. Брюллова).

  • Які секрети треба було відкрити, щоб з'явився “Музей покинутих секретів”? Наскільки популярною є в світі історична проза?
  • Що більше впливає на формування уявлення про минуле: історичне дослідження чи художня література? Які сюжети української історії найбільше надаються до втілення в літературі?
  • Чи потрібно переписувати історію і чи можна зафіксувати минуле? Чи ідеї, які формували минуле століття, можуть змінювати теперішню реальність, чи їх варто сприймати лише як музейний експонат?
  • Наскільки добрий історик має стати письменником і наскільки добра письменниця має бути істориком? Якщо конструювати альтернативну історію – коли і який українцям слід було зробити інший крок, щоб ХХ століття було інакшим?

На ці та інші питання впродовж години спробують дати відповіді сучасний класик української літератури Оксана Забужко та історик Володимир В'ятрович, який розпочав розсекречування архівів КГБ.

 

Розмову модеруватиме журналістка ТВі Юлія Банкова.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.