Спецпроект

В Польщі вшанували жертв операції "Вісла" і комуністичних таборів

Українська громада в Польщі вшанувала пам’ять жертв акції "Вісла" та колишнього Центрального табору праці в Явожному, в якому після війни перебувало близько 4 тисяч українців.


Про це повідомляє Польське радіо.

Після Другої світової війни туди потрапили, зокрема, ті українці, яких комуністична влада запідозрювала у співпраці з українським підпіллям. Багато з них у таборі загинуло.

"Щороку зустрічаємося при пам’ятнику Жертвам табору праці в Явожні, щоб пам’ятати про тих всіх: поляків, німців, українців, які стали жертвами комуністичного режиму", – зазначив під час заходу мер Явожна Павел Сільберт.

У заходах узяли участь кількасот осіб, серед них представники місцевої та регіональної влади, українські дипломати, представники греко-католицької і православної церков та колишні в’язні або їхні нащадки.

"До 1989 року правду про табір праці в Явожнім влада замовчувала, – сказав історик Ігор Галагіда. - До того часу навіть колишні в’язням, які пережили це жахіття і різного роду тортури, заборонялося розказувати, що діялося за дротами табору Явожна. По-друге, дуже часто це були такі травматичні спогади, що вони навіть своїм рідним не розказували, що пережили".

У Центральному таборі в Явожному було ув’язнених близько 4-ох тисяч українців, з них понад 700 жінок і дітей. Внаслідок жахливих умов, хвороб або тортур у таборі померло 161 українців.

Щорічне вшанування пам’яті жертв табору у Явожнім цього року було одним з елементів відзначення 65-их роковин операції "Вісла", в рамках якої 1947 року з рідних земель виселено близько 150 тисяч українців.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.