Спецпроект

В Польщі вшанували жертв операції "Вісла" і комуністичних таборів

Українська громада в Польщі вшанувала пам’ять жертв акції "Вісла" та колишнього Центрального табору праці в Явожному, в якому після війни перебувало близько 4 тисяч українців.


Про це повідомляє Польське радіо.

Після Другої світової війни туди потрапили, зокрема, ті українці, яких комуністична влада запідозрювала у співпраці з українським підпіллям. Багато з них у таборі загинуло.

"Щороку зустрічаємося при пам’ятнику Жертвам табору праці в Явожні, щоб пам’ятати про тих всіх: поляків, німців, українців, які стали жертвами комуністичного режиму", – зазначив під час заходу мер Явожна Павел Сільберт.

У заходах узяли участь кількасот осіб, серед них представники місцевої та регіональної влади, українські дипломати, представники греко-католицької і православної церков та колишні в’язні або їхні нащадки.

"До 1989 року правду про табір праці в Явожнім влада замовчувала, – сказав історик Ігор Галагіда. - До того часу навіть колишні в’язням, які пережили це жахіття і різного роду тортури, заборонялося розказувати, що діялося за дротами табору Явожна. По-друге, дуже часто це були такі травматичні спогади, що вони навіть своїм рідним не розказували, що пережили".

У Центральному таборі в Явожному було ув’язнених близько 4-ох тисяч українців, з них понад 700 жінок і дітей. Внаслідок жахливих умов, хвороб або тортур у таборі померло 161 українців.

Щорічне вшанування пам’яті жертв табору у Явожнім цього року було одним з елементів відзначення 65-их роковин операції "Вісла", в рамках якої 1947 року з рідних земель виселено близько 150 тисяч українців.

 

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.